Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/36922
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Курах, Артур Васильович | - |
dc.contributor.author | Чубірко, Ксенія Іванівна | - |
dc.contributor.author | Чопей, Іван Васильович | - |
dc.contributor.author | Бичко, Михайло Васильович | - |
dc.contributor.author | Дебрецені, Крістіан Олександрович | - |
dc.contributor.author | Гечко, Михайло Михайлович | - |
dc.date.accessioned | 2021-10-25T08:24:22Z | - |
dc.date.available | 2021-10-25T08:24:22Z | - |
dc.date.issued | 2021 | - |
dc.identifier.issn | 1811–2471 | - |
dc.identifier.uri | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/36922 | - |
dc.description.abstract | РЕЗЮМЕ. Мета роботи полягала в дослідженні найчастіших клінічних проявів постковідного синдрому (ПС) та впливу наявності поширених коморбідних станів на частоту виникнення даного синдрому. Матеріал і методи. Пошук проводили у базах PubMed та Medline. Було використано наступні ключові слова: «post-covid syndrome», «COVID-19», «persisting symptoms», «risk factors», «long COVID». До уваги бралися статті, опубліковані в рецензованих виданнях. Результати. Зважаючи на невеликий час, який пройшов від початку пандемії, кількість проведених досліджень ПС є незначною. Більшість із них було проведено за методикою анкетування пацієнтів через певні проміжки часу після завершення госпіталізації (найменший становив 2 тижні, а найбільший – 24 тижні). Проаналізувавши результати деяких досліджень ми встановили, що такі симптоми як загальна слабість, задишка та тривога зустрі- чалися практично в кожного хворого. Рідше у хворих персистували симптоми кашлю, болю в грудній клітці та ін- ших частинах тіла, порушення сну та уваги. Звертає на себе увагу той факт, що у пацієнтів, які мали принаймні один коморбідний стан, зростав ризик збереження симптомів гострого COVID-19 протягом 8–18 тижнів. Так, пацієнти з ожирінням, цукровим діабетом та респіраторним дистрес-синдромом частіше мали тяжчий перебіг гострого COVID-19 та довшу тривалість персистенції симптомів. Пацієнти старших вікових груп (старше 50 років) частіше мали персистенті симптоми, порівняно з особами у віці 18–34 та 35–49 років. Висновок. Найчастішими симптомами, які зустрічаються при ПС, були загальна слабість, задишка та тривожність. Ці симптоми зустрічалися у всіх вікових групах, але частота їх виникнення та тривалість, імовірно, зростає з віком. Також наявність принаймні одного коморбідного стану збільшувала ризик виникнення ПС. КЛЮЧОВІ СЛОВА: постковідний синдром; COVID-19; персистентні симптоми; фактори ризику; тривалий COVID. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.relation.ispartofseries | Здобутки клінічної і експериментальної медицини;2021 | - |
dc.relation.ispartofseries | No 1; | - |
dc.subject | постковідний синдром | uk |
dc.subject | COVID-19 | uk |
dc.subject | персистентні симптоми | uk |
dc.subject | фактори ризику | uk |
dc.subject | тривалий COVID | uk |
dc.title | ПОСТКОВІДНИЙ СИНДРОМ: КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ | uk |
dc.type | Text | uk |
dc.pubType | Стаття | uk |
Appears in Collections: | Наукові публікації кафедри терапії та сімейної медицини |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Тернопіль_постковід.pdf | 190.08 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.