Вибори до Європейського парламенту в 2019 р.: ідеологічні особливості

Abstract

Статтю присвячено аналізу структури розподілу політичних сил в Євро пейському парламенті відповідно до результатів виборів в 2019 р., залежно від участі та ідеологічних особливостей голосування на наднаціональному та націо нальному рівнях кожної з країн-учасниць ЄС. Дослідження проведено з викорис танням статистичного, порівняльного аналізу та методу системного підходу. Показано, що оцінка загальних результатів голосування на рівні ЄС дала мож ливість розробити структуру розподілу політичних сил на виборах до Європей ського парламенту в 2019 р. на наднаціональному рівні. Доведено, що загальна структура позицій єврооптимістів переважає структуру позицій євроскепти ків за результатами виборів 2019 р. Визначено певне зростання присутності євроскептиків, зокрема політичної ультраправої, радикальної, націоналістич ної політичної сили, зростання впливу об’єднаних лівих, які орієнтовані на євро інтеграцію. Розроблено структуру впливу ідеологічних пріоритетів, ставлення до євроінтеграції країн-учасниць ЄС на результати виборів до Європейського парламенту в 2019 р. Встановлено перелік країн-учасниць, які за результата ми виборів змінили ставлення до євроінтеграції. Це зокрема: Данія (зміна євро оптимістичного та євроскептичного спрямування та єврооптимізм), Франція, Італія та Польща (зміна єврооптимізму на євроскептицизм), Греція та Велика Британія (зміна євроскептичного спрямування на єврооптимізм). Ключові слова: вибори, Європейський парламент, країни-учасниці, наці ональний рівень, наднаціональний рівень, ідеологічні особливості, електорат, електоральні переваги.

The article aims to analyze the structure of the distribution of political forces in the European Parliament in the light of the 2019 elections, depending on the participation and ideological features of the vote at the supranational and national levels of each EU member state. The study was conducted using statistical, benchmarking and systematic approach. It is shown that an assessment of the overall results of the vote at EU level made it possible to develop a structure for the distribution of political forces in the 2019 elections to the European Parliament at the supranational level. Establishing voter turnout in these elections, related to the orientation of EU voters to develop and strengthen their influence on political processes, understanding their ability to realistically solve significant problems in various fields. It is proved that the overall structure of Euro-optimists positions outweighs the structure of Euro-skeptics positions in the 2019 elections. There has been a definite increase in the presence of Eurosceptics, in particular, a political far-right, radical, nationalist political force, and an increase in the influence of the United Left, which is oriented towards European integration. The prerequisites for the development and level of electoral preferences of the population of the EU Member States in the results of the 2019 elections are studied. The distribution of electoral support by political forces following the elections to the European Parliament at the national level has been determined, and changes have been compared with previous elections. The structure of influence of ideological priorities, attitude towards European integration of the EU member states on the results of the European Parliament elections in 2019 is presented. The list of participating countries that resulted in a change of attitude towards European integration, including: Denmark (change of Euro-optimistic and Euro-skeptical direction and Euro-optimism), France, Italy and Poland (change of Euro-optimism to Euro-skepticism), Greece and Greater Europe focus on Euro-optimism). Keywords: elections, European Parliament, member states, national level, supranational level, ideological features, electorate, electoral advantages.