Діалектні літературно-художні антропоніми у творах сучасних українських письменників

Abstract

Анотація. У системі українських власних найменувань, що склалася протягом минулих віків, відображено всі аспекти народного життя на різних історичних етапах. Тому антропоніми, як і діалекти, є одним із важливих джерел для дослідження мови, історії, матеріальної й духовної культури нашого народу. Вивчення регіонального антропонімі- кону, у тому числі і літературно-художнього, належить до актуальних завдань сучасної ономастики. Метою нашої статті є дослідження діалектних літературно-художніх антропонімів, що функціонують у творах сучасних українських письменників (М. Дочинець «Діти папороті», А. Кокотюха «Адвокат із Личаківської», «Привид із Валової», «Автомобіль із Пекарської», «Втікач із Бригідок», «Офіцер із Стрийського парку», В. Лис «Діва Млини- ща»); наше завдання – описати літературно-художні антропоніми, в основі яких відчитується діалектна лексика. Доведено, що діалекти, як і діалектні літературно-художні антропоніми, у романах М. Дочинця, А. Кокотюхи, В. Лиса становлять потужний пласт лексики. Такі діалектні назви вживаються з певною стилістичною метою. Їхню роль у тексті важко оцінити: вони є індикаторами часу, національно значущими, інформаційно-оцінними – виконують різні функції. Автори заклали в назви своїх героїв цілу низку понять, тлумачень, асоціацій. У сфері назвотворення від- чутні вкраплення автентики, фольклорних мотивів. Літературно-художні антропоніми в романах письменників адекватно відтворюють конкретний антропонімний узус. Безперечно, що найбільш унікальним антропонімним класом є прізвиська, адже в них відобразилися звичаї, мова, побутування. З’ясовано, що діалекти та діалектні літературно-художні антропоніми є своєрідними маркерами регіону. До- слідивши літературно-художні антропоніми, що характерні для закарпатської, галицької, волинської антропосистем, можемо впевнено сказати – усі вони мають свої діалектні особливості, але чіткої межі, яка б розділяла їх, немає. Отже, літературно-художні антропоніми романів М. Дочинця, А. Кокотюхи, В. Лиса не є однобокими, потребу- ють аналізу, авторських характеристик. Вони привертають увагу своєю формою та внутрішнім змістовим наповне- нням. Формування, історичний розвиток і особливості функціонування власних імен тісно пов’язані з релігією, куль- турою, звичаєвими традиціями народу, тому дані антропоніміки є важливими. Ключові слова: антропосистема, апелятив, діалект, літературно-художній антропонім, ономастика, прізвисько, регіональний антропонімікон.

Abstract. The system of Ukrainian proper names, which has developed over the past centuries, reflects all aspects of people’s lives at different historical stages. Therefore, anthroponyms, like dialects, are one of the important sources for the study of language, history, material and spiritual culture of our people. The study of regional anthroponymicon, including literary and artistic, is one of the urgent tasks of modern onomastics. The aim of our article is to study dialectal proper names of the literary heroes that function in the works of modern Ukrainian writers (M. Dochynets “Children of the Ferns”, A. Kokotyukha “Lawyer from Lychakivska”, “Ghost from Valova”, “Car from Pekarska”, “Runaway from Bryhidky”, “Officer from Stryi Park”, V. Lys “Virgin from Mlynyshche”); our task is to describe the proper names of the literary heroes, which are based on dialectal vocabulary. It is proved that dialects, as well as dialectal proper names of the literary heroes in the novels of M. Dochynets, A. Kokotyukha, V. Lys form a powerful layer of vocabulary. Such dialect names are used for a specific stylistic purpose. Their role in the text is difficult to assess: they are indicators of time, nationally significant, informational and evaluative – they perform different functions. The authors put in the names of their characters a number of concepts, interpretations, and associations. In the field of naming there are tangible elements of authenticity, folklore motifs. Proper names of the literary heroes in the novels of writers adequately reproduce a specific anthroponymic usage. Undoubtedly, the most unique anthroponymic class is nicknames, because they reflect the customs, language, and way of life. Dialects and dialectal proper names of the literary heroes have been found to be unique markers of the region. Having studied the proper names of the literary heroes that are characteristic of the Transcarpathian, Galician, Volyn anthroposystems, we can say with confidence – they all have their own dialectal features, but there is no clear boundary that would separate them. Thus, the proper names of the literary heroes in the novels by M. Dochynets, A. Kokotyukha, and V. Lys are not one-sided, they need analysis and authorial characteristics. They attract attention with their form and internal content. The formation, historical development and peculiarities of the functioning of proper names are closely connected with religion, culture, customary traditions of the people, and that’s why the data of anthroponymy are important. Keywords: anthroposystem, appellative, dialect, proper name of the literary hero, onomastics, nickname, regional anthroponymicon.