Назви борошняних виробів в узусі східних слобожан

Abstract

Анотація. У статті на матеріалі записів діалектного мовлення здійснено лексико-семантичний аналіз назв хліба та його частин і виробів із борошна. У процесі дослідження виявлено функційну активність зафіксованих номенів, установлено міждіалектні зв’язки лексики східнослобожанських говірок із говірками суміжних та дистантних діалек- тних континуумів, простежено динамічні процеси в заявлених лексико-семантичних групах. Аналіз фактичного матеріалу довів, що в межах досліджених говірок репрезентанти сем можуть мати біль- шу чи меншу функційну активність, що свідчить про наявність центру та периферії в окреслених групах лексики, указує на конкуренцію лексичних одиниць у системі діалекту. Зафіксовані в східнослобожанському ареалі назви мають відповідники в інших діалектах української мови, де вони функціонують із тотожним, семантично близьким або відмінним щодо обстежених говірок значенням. Маніфес- танти в зіставлених діалектних континуумах при спільній семантиці можуть відрізнятися фонетичним або граматич- ним оформленням. З метою виявлення динамічних тенденцій у лексиці під час опису здійснено порівняльний аналіз репрезентантів з історичними лексикографічними та етнографічними джерелами, що дало можливість відстежити просторову пове- дінку лексем на двох часових зрізах – синхронному й діахронному. Під час дослідження встановлено, що поповнення лексичного фонду обстежених говірок відбувається внаслідок зміни семантичної структури лексем – розширення но- мінативного поля багатьох номенів, які, порівняно з назвами, зафіксованими історичними й лексикографічними праця- ми, на сучасному хронологічному зрізі одночасно можуть репрезентувати кілька сем. Оновлення лексичного складу спричинене наявністю в записаному діалектному матеріалі значної кількості фонетичних, словотвірних, грама- тичних варіантів. Поповнення репертуарного складу лексем відбувається також і внаслідок активного вживан- ня інформантами багатослівних конструкцій – дво-, рідше трислівних номенів. Ключові слова: сема, ареал, репрезентант, борошняні вироби, східнослобожанські говірки.

NAMES OF FLOUR PRODUCTS IN THE USAGE OF THE EASTERN SLOBODIAN PEOPLE Abstract. The lexical and semantic analysis of the names of bread and its parts and flour products based on the material of the dialect speech recordings has been carried out in the article. In the course of the study the functional activity of the fixed nomens has been revealed, interdialect connections of the vocabulary of the Eastern Slobodian dialects with the dialects of adjacent and distant dialect continuums have been established, and dynamic processes in the declared lexical and semantic groups have been traced. The analysis of the actual material has proved that within the studied dialects, representatives of semes can have more or less functional activity that is the evidence of the presence of the center and periphery in the defined vocabulary groups and indicates the competition of lexical units in the dialect system. The names recorded in the Eastern Slobodian area have correspondences in other dialects of the Ukrainian language, where they function with the identical, semantically similar or different meaning relative to the studied dialects. Demonstators in the comparable dialect continuums with common semantics can differ in phonetic or grammatical design. In order to identify the dynamic trends in the vocabulary during the description, the comparative analysis of representatives with historical lexicographic and ethnographic sources was carried out that made it possible to track the spatial behavior of lexemes on two time dimensions – synchronous and diachronous. During the study it has been found that the replenishment of the lexical fund of the surveyed dialects occurs due to the change in the semantic structure of lexemes – the expansion of the nominative field of many nomenclatures, which, in comparison with the names recorded by historical and lexicographic works, can simultaneously represent several semes in the modern chronological snapshot. Updating the lexical composition is caused by the presence of a significant number of phonetic, word-forming, and grammatical variants in the recorded dialect material. Replenishment of the repertory composition of lexemes also occurs due to the active use of polysyllabic constructions by the informants – two-, less often three-word nomens. Keywords: sema, areal, representative, flour products, Eastern Slobodian dialects.