Угорський дискурс творчості Івана Чендея

Abstract

Анотація. Спадщина Івана Чендея займає осібне місце на мапі української культури другої половини ХХ століт- тя, а широкі творчі горизонти митця – публіциста, прозаїка, перекладача, кіносценариста – є вдячним матеріалом для різновекторних наукових інтерпретацій, що підтверджують непересічність і вагомість доробку автора. Оскільки І. Чендей жив і творив в умовах мультинаціонального Закарпаття, яке, до того ж, за його життя входило до складу різних держав (Чехословаччини, Угорщини, Радянського Союзу, суверенної України), то його постать варто розглядати і в контексті міжкультурної дифузії, органічної для цього регіону. З огляду на це, заслуговує на увагу й угорський дискурс творчої діяльності письменника, що став предметом дослідження в цій публікації. У поле вивчення потрапили різні аспекти наближення І. Чендея до угорської культури. По-перше, біографічні чинники, тобто наявність потужного «угорського» сліду на тих теренах, де Чендей формувався як творча індивідуальність, а також його особисті стосунки з угорськомовними письменниками краю, про що чимало інформації знаходимо в щоденникових записах автора. По-друге, перекладацька діяльність І. Чендея, який уже в 50-х роках переклав українською мовою кілька знако- вих творів угорських класиків – Жигмонда Моріца, Мора Йокаї, Шандора Гергея. Окремі з перекладів були реалізовані у творчому тандемі з такими знаними перекладачами, як Олександр Маркуш та Дмитро Меденцій. Робота над цими текстами стала доброю школою становлення І. Чендея як самобутнього письменника. Ще один аспект окресленої наукової проблеми – це ознайомленість угорськомовної інтелігенції та читацької аудиторії з доробком закарпатського прозаїка. Шляхом якісних художніх перекладів, здійснених Ласло Шандором, Золтаном Кулиним, проза митця, зокрема його новелістика, стає доступною угорському реципієнту. Переклади творів І. Чендея угорською мовою друкувалися в періодичних виданнях Закарпаття та Угорщини, а також кількох антологіях української прози. Аналіз цих перекладів на рівні змістової та поетикальної адекватності є одним із об’єктів наукового вивчення в цій статті й дає підстави стверджувати, що ім’я І. Чендея було відоме угорським поціновувачам художнього слова, а його творчість завдяки вдалій ретрансляції відповідно «зазвучала» й угорською мовою. Ключові слова: Іван Чендей, проза, художній переклад, українсько-угорські літературні зв’язки, поетика.

Abstract. The legacy of Ivan Chendey occupies a special place on the map of Ukrainian culture of the second half of the 20th century, while the wide creative horizons of the artist - publicist, novelist, translator, screenwriter – is brilliant material for various scientific interpretations, confirming the uniqueness and importance of the author’s work. I. Chendey lived and worked during the period of multinational Transcarpathia, which was the part of various countries (Chechoslovakia, Hungary, the Soviet Union, sovereign Ukraine), and, thus, his figure should also be considered in the context of intercultural diffusion, characteristic of this region. That’s why, the Hungarian discourse of the writer’s creative activity, which became the subject of research in this publication, deserves special attention. Various aspects of I. Chendey’s approaching the Hungarian culture have been included into the field of study as well. Firstly, biographical factors, i.e. the presence of strong «Hungarian» traces pointing to Chendey’s formation as a creative individual, as well as his personal relations with the Hungarian-speaking writers of the region and a lot of information in the author’s diary entries being the proof of it. Secondly, translation activity of I. Chendey who already in the 50s translated into Ukrainian several iconic works of Hungarian classics – Moritz Zygmond, Mor Yokai, Sandor Gergei. Some of these translations were realized in a creative tandem with such well-known translators as Oleksandr Markush and Dmytro Medentsiy. Work on these texts became a good experience for the development of I. Chendey as an original writer.Another aspect of the outlined scientific problem is the familiarization of the Hungarian-speaking intelligentsia and the readership with the work of the Transcarpathian novelist. Through high-quality artistic translations made by László Sándor and Zoltan Kulin, the artist’s prose, in particular his short stories, becomes available to the Hungarian recipient. Translations of I. Chendey’s works into Hungarian were published in periodicals of Transcarpathia and Hungary, as well as several anthologies of Ukrainian prose. The analysis of these translations at the level of content and poetic adequacy is one of the objects of scientific study in this paper. It gives grounds to assert that the name of I. Chendey was known to Hungarian connoisseurs of the artistic word, and his work, thanks to successful retransmission, sounds in a brilliant way in Hungarian as well. Keywords: Ivan Chendey, prose, literary translation, Ukrainian-Hungarian literary ties, poetics.