Готовність викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти до розвитку рефлексії вчителів

Abstract

У статті представлено результати емпіричного дослідження розвитку рефлексії вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти, і відповідно сприяння розвитку рефлексії вчителів викладачами закладів післядипломної педагогічної освіти, особливості розуміння викладачами закладів післядипломної педагогічної освіти сутності та ролі рефлексії в педагогічній діяльності, уявлення про чинники, які детермінують розвиток рефлексії. Окреслено психолого‐педагогічні проблеми розвитку рефлексії вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти, визначено когнітивну, афективно‐оцінну і регулятивно‐процесуальну складові розвитку рефлексії вчителя як професіонала з відповідними критеріями (усвідомленість, позитивне ставлення, дієвість) та рівневу диференціацією розвитку рефлексії. Визначено гендерно‐вікові особливості розвитку рефлексії вчителів. Зауважено, що жінки мають дещо вищі, ніж чоловіки, рівні розвитку рефлексії у порівнянні з учителями‐чоловіками. Виявлено відмінності в організаційно‐професійних чинниках: спеціальності (мотивація до рефлексії у професійній діяльності достатньо виражена у вчителів природничо‐математичних дисциплін, дещо менше у вчителів суспільно‐гуманітарних дисциплін, і, меншою мірою – у вчителів початкової школи), типу навчального закладу (у вчителів загальноосвітніх закладів нового типу рівень розвитку рефлексії вищий, ніж у вчителів, котрі працюють у традиційних навчальних закладах). Узагальнено дані емпіричного дослідження, проведеного на базі ДЗВО «Університет менеджменту освіти» та Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти. Вказано на проблеми сприяння розвитку рефлексії вчителів в умовах післядипломної педагогічної освіти: недостатній рівень психологічної готовності викладачів закладів післядипломної педагогічної освіти до такого виду діяльності, відсутність процесуального забезпечення, особливо в умовах соціальних змін (реформування ос рі віти на всіх внях, дистанційне вчання, на перехід на інформаційні засоби комунікації).