«...De consensus nobilium et civium»: утвердження влади моравського маркграфа Пршемисла в Австрійському герцогстві у 1251–1252 роках

Abstract

Мета наукової студії – простежити процес утвердження влади чеського королевича Пршемисла в Австрійському герцогстві у 1251–1252 рр. Методологічною основою роботи є принципи історизму, об’єктивності

й наукової достовірності. Використано історико-системний та порівняльно- історичний методи. Важливе значення має також методика аналізу джерел.

Ідеться про документи чеського дипломатарію, а також наративні матеріали (аннали й хроніки), які було написано у Празі та в окремих регіонах Священної Римської імперії. Заслуговують на увагу і дані Галицько-Волинського літопису. У процесі проведеного дослідження відзначається, що чеський король Вацлав І проявляв до володінь Бабенбергів, що об’єднували Австрійське та Штирійське герцогства, неабиякий інтерес. Першу спробу поширити свій вплив на ці землі він здійснив, одруживши у травні 1246 р. старшого сина Владислава з племінницею тодішнього герцога Фрідріха ІІ Бабенберга – Гертрудою. Однак невдовзі Фрідріх ІІ Бабенебрг загинув, а Владислав помер. Через відсутність прямих спадкоємців Австрія та Штирія стали об’єктом вторгнень із боку Угорщини та Баварії, що завдавало значних збитків населенню герцогств. Свої претензії на ці території висував і німецький імператор Фрідріх ІІ Штауфен. Однак восени 1251 р. у Празі відбулися перемовини Вацлава І із представниками австрійського нобілітету, які запропонували йому перебрати владу в герцогстві. Він відрядив у Подунав’я свого другого сина – моравського маркграфа Пршемисла. Закцентовано увагу на тому,Вступ У сер. ХІІІ ст. спостерігається активізація зовнішньої політики Чеського королівства на чолі з династією Пршемисловичів.

Purpose of the scientific study is to trace the process of establishing the dominion of the Czech Prince Przemysl in the Duchy of Austria in 1251–1252. The methodological basis of the work is the principles of historicism, objectivity and scientific reliability. Historical-systemic and comparative-historical methods have been used. The method of source analysis is also important. These are the documents of the Czech diplomatary, as well as narrative materials (annals and chronicles), which were written in Prague and in some regions of the Holy Roman Empire. Noteworthy are the data of the Galician-Volyn chronicle. In the course of the research it is noted that the Czech King Vaclav I showed exceptional interest to the possessions of the Babenbergs which combined Austrian and Styrian duchies, He made his first attempt to extend his influence to these lands in May 1246 when he married his eldest son Vladislav to Gertrude – the niece of the then Duke Frederick II Babenberg. However, Frederick II Babeneberg soon perished and Vladislav died. Due to the lack of direct heirs Austria and Styria became the object of invasions by Hungary and Bavaria, which caused significant losses to the population of the duchies. German Emperor Frederick II Stauffen put forward his claims to these territories too. However, in the autumn of 1251 in Prague Vaclav I held negotiations with the representatives of Austrian nobility, who offered him to seize power in the duchy. He sent his second son, the Moravian Margrave Przemysl on a mission to the Danube territories. Emphasis was made at the fact that Przemysl was elected as the duke by consent of the Austrian nobility and citizens. He was accompanied to Austria by Czech nobility, that is, he went there as the son and heir of the authoritative ruler but not as a poor mercenary. Then Przemysl married Margaret – the sister of Frederick II Babaenberg. That marriage was concluded out of political calculation, and it provided the rights of Przemysl to the inheritance of the Babenbergs. However, the assertion of the power of Przemysl in Styria at that moment remained open.