Вербалізація гіпертимності в художньому мовленні Володимира Винниченка

Abstract

У статті здійснено психоаналітичну інтерпретацію художнього мовлення українського письменника Володимира Винниченка з метою виявлення індивідуально-підсвідомого психологічного змісту. Актуалізовано вчення психологів та лінгвістів про психологічну акцентуацію та «веселий текст». Проаналізовано вияви гіпертимності в новелі Момент та романі Сонячна машина. Простежено явища гіпертимної акцентуації, що на рівні тексту втілено в концепті сміх, вербалізації феномена оптимізм за допомогою системи відповідних лексем, концептуалізації психічної активності, таких рис, як балакучість, самовпевненість, безтурботне ставлення до життя. Доведено, що імпліцитна акцентуйованість письменника дешифрується через тезаурус, багатовалентність відповідних лексем, діалогічність, високочастотність ужи- вання вербальних і невербальних засобів, персонажний дискурс, елементи сюжетотворення.