Максим Рильський як перекладач та популяризатор словацької поезії.

Abstract

У статті розглядається діяльність визначного поета і вченого, теоретика засад художнього перекладу Максима Рильського в дискурсі українсько-словацьких літературних взаємин. У цьому контексті Максим Рильський презентується як перекладач та популяризатор словацької поезії в Україні. Разом з Григорієм Кочуром та Леонідом Первомайським він спричинився до появи унікального видання – «Антології словацької поезії» (1964), яке вмістило зразки творчості більш ніж п’ятдесяти словацьких (від класиків Яна Коллара, Яна Голлого та ін. до сучасників Любомира Фелдека, Томаша Яновця) митців в українському перетлумаченні більш ніж п’ятдесяти вітчизняних перекладачів. Сам М. Рильський презентував українською доробок таких знакових постатей у словацькій літературі, як Людовіт Штур, Само Халупка, Янко Краль, Гвєздослав, Іван Краско та ін. Як яскравий репрезентант п’ятірного грона українських неокласиків, якому дивом судилося вижити в сталінській круговерті, М. Рильський часто обирав для перекладу складні поетичні форми, як-от написану секстинами поезію Л. Штура «Розставання» чи сонети Гвєздослава з відомого антивоєнного циклу «Криваві сонети». Особливо імпонувала М. Рильському творчість словацьких поетів-романтиків, які щиро захоплювалися Україною та українською культурою і навіть писали вірші на українську тематику. Інспіровані українським пісенним фольклором поезії Само Халупки «Козак» та «Турок Понічанин» відтворені Максимом Рильським з особливою проникливістю та увагою до оригіналу. В публікації докладно простежено словацьку поезію в українських перекладах М. Рильського із залученням до процедури аналізу паралельних зразків перекладів з-під пера Івана Франка, Дмитра Павличка, Івана Мацинського та інших українських митців.

The article examines the activities of Maksym Rylskyi – a prominent poet and scientist, theoretician of the grounds of artistic translation in the discourse of Ukrainian–Slovak literary relations. In this context Maksym Rylski is presented as a translator and promoter of the Slovak poetry in Ukraine.Together with Hryhorii Kochur and Leonid Pervomaiskyi, hecaused the appearance of a unique edition – “Anthology of the Slovak poetry” (1964), which contained over fifty samples by Slovak artists (starting with the classics Jan Kollar, Jan Holly, etc. to contemporary Lubomyr Feldek, Tomash Ianovets in the Ukrainian reinterpretation by more than fifty domestic translators. M. Rylskyi himself presented the Ukrainian version of such iconic figures in Slovak literature as Ludovit Shtur, Samo Khalupka, Yanko Kral, Hviezdoslav, Ivan Krasko and others. As a bright representative of the group of five Ukrainian neoclassicists, who were miraculously destined to survive in Stalin's vortex, M. Rylskyi often chose complex poetic forms for translation, such as the sextines poetry “Parting” by L. Shtur or the sonnets of Hvezdoslav from the well-known anti-war cycle “Bloody Sonnets”. M. Rylskyi was particularly impressed by the works of Slovak poets – romantics who sincerely admired Ukraine and Ukrainian culture and even wrote poems on Ukrainian subjects. With special insight and attention to the original Maksym Rylskyi reproduced the inspired by Ukrainian song folklore the poetry of «Cossack» and «Turok Ponichanyn» by Samo Khalupka. The publication traces in detail the Slovak poetry in Ukrainian translations by M. Rylskyi with involvement to the parallel analysis of procedure samples of translations made by Ivan Franko, Dmytro Pavlychko, Ivan Matsynskyi and other Ukrainian artists.