Генеза української літературної мови та національні засади правопису в концепціях В. Німчука

Abstract

Праця присвячена пам’яті видатного мовознавця, історика української мови, члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора філологічних наук, професора Василя Німчука і його дослідженням актуальних проблем – походження, зародження та розвитку української мови, періодизації історії української літературної мови (ПІУЛМ), засадам українського правопису. Мета розвідки двовекторна – подати концепції історичного розвитку української мови провідних науковців, зокрема й В. Німчука, конкретизувати й увиразнити періоди історії української літературної мови (ІУЛМ); акцентувати увагу на національних правописних особливостях (поданих ще в проєкті українського правопису В. Німчука), пов’язаних з усною формою української мови. Завдання дослідження: представити найважливіші періодизації учених-славістів, зокрема й В. Німчука; подати гіпотези історичного розвитку української мови провідних науковців; конкретизувати й увиразнити хронологічні етапи поділу історії української літературної мови, зокрема період нової української літературної мови (НУЛМ); вказати зміни хронологічних меж етапу НУЛМ та його підперіоди; звернути увагу на варіантність правописних норм нової редакції, а також на залежність вимови, фонологічної системи від урегулювання правопису. Основою ПІУЛМ, безперечно, є концепції походження та розвитку української мови. Звернено увагу на найважливіші періодизації учених-славістів. Нова українська мова, вважаємо, розпочинається з канцелярії Богдана Хмельницького, адже мова ділової документації, в основі якої лежить південно-східний діалект, близька до народнорозмовної. Листи-універсали – це неперевершені зразки української мови, у яких 90% – українські слова. Мова не стоїть на місці: з’являються нові слова, терміни, триває процес запозичення, розширюється сфера функціонування української мови. У 1999 році українські мовознавці на чолі з членом-кореспондентом НАН України В. Німчуком запропонували цілком обґрунтований проєкт правописного кодексу. 5-те видання українського правопису містить зміни як варіантні доповнення до чинної норми, що є перехідною ланкою від старої норми до нової, і від багатьох з них залежить і вимова, і фонологічна система. Історія української літературної мови цікава історичними витоками, прадавніми коренями з праслов’янської мови. Глибинною та науково обґрунтованою є періодизація ІУЛМ як лінгвальної системи В. Німчука, яка починається з праслов’янської мови і закінчується новою українською мовою (від кінця ХVІІІ ст.).

The research is dedicated to the memory of the outstanding linguist, historian of the Ukrainian language, corresponding member of the National Academy of Sciences of Ukraine, Doctor of Philology, Professor Vasyl Nimchuk and his research on topical issues: the origin and development of the Ukrainian language, periodization of the history of the Ukrainian literary language, and the foundations of Ukrainian spelling. The purposes of the research are: to present the concepts of the historical development of the Ukrainian language by leading scholars (including V. Nimchuk); to specify and emphasize the periods of the history of the Ukrainian literary language; to focus on national spelling features (also presented in V. Nimchuk’s project on Ukrainian spelling) related to the spoken form of the Ukrainian language. The research aims to present the most important periodizations of Slavic scholars, including V. Nimchuk; to present the hypotheses of the historical development of the Ukrainian language by leading scholars; to specify and emphasize the chronological stages of the division of the history of the Ukrainian literary language, in particular, the period of the New Ukrainian Literary Language (NULL); to indicate changes in the chronological boundaries of the NULL stage and its subperiods; to draw attention to the variability of the spelling norms of the new edition, as well as to the dependence of pronunciation and the phonological system on the regulation of spelling. Null is based on the concepts of the origin and development of the Ukrainian language. We paid attention to the most important periodizations of Slavic scholars. The new Ukrainian language begins with the office of Bohdan Khmelnytsky, because he used the language of business documentation, based on the southeastern dialect, which is close to the spoken language. These universal letters were unsurpassed examples of the Ukrainian language, and 90% of them contained Ukrainian words. The language is changeable. New words and terms appear, the process of borrowing continues, and the sphere of functioning of the Ukrainian language expands. In 1999, Ukrainian linguists led by a Corresponding Member of the National Academy of Sciences of Ukraine V. Nimchuk proposed a draft language code. The 5th edition of the Ukrainian spelling code contains changes as variant additions to the current norm, which is a transitional link from the old norm to the new one, and many of them affect both pronunciation and the phonological system. The history of the Ukrainian literary language is interesting because of its historical origins, its ancient roots in the Proto- Slavic language. The periodization of the NULL as a linguistic system by V. Nimchuk, which begins with the Proto-Slavic language and ends with the new Ukrainian language (from the end of the eighteenth century), is profound and scientifically grounded.