Вторинна номінація як спосіб творення назв транспорту та комунікацій в українських говорах Закарпаття

Abstract

Семантична деривація є одним із важливих способів поповнення діалектної системи на власне українському мовному ґрунті. До процесів, які сприяють збагаченню діалектних назв, прийнято відносити звуження, розширення, термінологізацію, детермінологізацію, переосмислення значення тощо. Метою статті є опис вторинної номінації як способу поповнення тематичної групи назв транспорту та комунікацій в українських говорах Закарпаття. Таке дослідження є актуальним, оскільки показує, що такі процеси зумовлюють появу нових значень, тим самим виявляють динаміку діалектосистеми. У статті розглянуто процеси вторинної номінації на прикладі назв транспорту та комунікацій, зібраних автором самостійно за допомогою експедиційного методу в закарпатському та гуцульському говорах на території Закарпатської області. Здійснено характеристику кожного процесу за допомогою аналізу первинного значення та простеження відмінностей на основі порівняння з похідним. Простежено процеси розширення (поряд із вживаним у говірці значенням активно функціює нове), звуження (через меншу вживаність одне зі значень архаїзується і згодом зникає), зсув значення (унаслідок номінації нового поняття зберігається тільки домінантне значення, а решта стирається). Визначено, що поява вторинної семантики дозволяє показати особливості світосприйняття носія діалекту, окреслити вербальні асоціації, що пов’язують вторинне значення із первинним. Таким чином можна виокремити диференційні ознаки та семантичні процеси, на основі яких відбувається переосмислення, зокрема, простежуються метафоричні та метонімічні перенесення значень. Метафоричне переосмислення проходить унаслідок візуальної чи функційної подібності, метонімічне – через суміжність означуваних реалій. У статті простежено утворення слів-універбатів, що є способом раціоналізувати номінативні одиниці. Слова-універбати вживаються як синонімічні до атрибутивних словосполучень, семантично конденсують означення, тому належать до вторинного номінування. Зроблено висновок, що процес вторинної номінації найчастіше містить кілька взаємопов’язаних значеннєвих процесів. Він поповнює діалектну систему новими значеннями, сприяє системності діалектної мови та наявності семантичних зв’язків між словами.

Semantic derivation is one of the most important ways of replenishing the dialect system on the Ukrainian linguistic soil. The processes that contribute to the enrichment of dialect names include narrowing, expansion, terminologization, determinologization, rethinking of meaning, etc. The purpose of the article is to describe the secondary nomination as a way of replenishing the thematic group of names of transport and communications in the Ukrainian dialects of Transcarpathia. This study is relevant because it shows that such processes lead to the emergence of new meanings, thus revealing the dynamics of the dialect system. The article examines the processes of secondary nomination on the example of names of transport and communications collected by the author independently using the expeditionary method in the Transcarpathian and Hutsul dialects in the Transcarpathian region. The author characterizes each process by analyzing the primary meaning and tracing the differences based on comparison with the derivative. The processes of expansion (along with the meaning used in the dialect, a new one is actively functioning), narrowing (due to lesser use, one of the meanings is archaized and subsequently disappears), and shift of meaning (due to the nomination of a new concept, only the dominant meaning is preserved, and the rest is erased) are traced. It has been determined that the emergence of secondary semantics allows us to show the peculiarities of the worldview of a dialect speaker, to outline the verbal associations that connect the secondary meaning with the primary one. Thus, it is possible to distinguish differential features and semantic processes on the basis of which reinterpretation takes place, in particular, metaphorical and metonymic transfers of meaning can be traced. The metaphorical reinterpretation takes place as a result of visual or functional similarity, while the metonymic reinterpretation is due to the adjacency of the denoted realities. The article traces the formation of word-universals, which is a way to rationalize nominal units. The words-universals are used as synonyms for attributive phrases, semantically condense the meaning, and therefore belong to the secondary nomination. It is concluded that the process of secondary nomination often contains several interrelated semantic processes. It replenishes the dialect system with new meanings, contributes to the systematic nature of the dialect language and the presence of semantic relations between words.