ПРОБЛЕМИ ТРАНСПОЗИЦІЇ ЧЕСЬКИХ АНТРОПОНІМІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

Abstract

У статті охарактеризовано окремі проблемні питання транспозиції чеських онімів українською мовою. Дискусійні питання зумовлені рядом об’єктивних та суб’єктивних факторів. Проблеми перекладу пов’язані з відсутністю системного вивчення в українській ономастиці норм передачі слов’янських/західнослов’янських онімів, зрештою, як і онімів інших мов чи груп споріднених мов. Крім відсутності теоретичних основ української перекладознавчої ономастики, непослідовність у відтворенні імен та прізвищ із слов’янських мов у перекладацькій практиці викликані також суперечливістю, недоопрацюванням (а подекуди і відсутністю) окремих норм транспозиції онімів в українському правописі. Питання відтворення чужомовних онімів непослідовно вирішує також чинна редакція українського правопису 2019 р., котра регулює лише написання окремих суфіксів, подвоєння, передачу літер г та ґ, апострофа тощо. У цьому сенсі дискусійним питанням при відтворенні слов’янських імен та прізвищ українською мовою є, до прикладу, відмінювання суфіксальних антропонімів. Оскільки голосний е у західнослов'янських суфіксах ek, ec у непрямих відмінках випадає, а за нормами українського правопису суфіксальний голосний зберігається. У результаті цього при перекладі виникають неприродні за звучанням форми Гашек-Гашекові, Моравек-Моравекові. Так само правопис непослідовно регулює передачу чеських буквосполучень «губний+ě» при перекладі онімів. Інша група дискусійних питань стосується саме недотримання правил передачі чеських власних особових назв перекладачами та редакторами у засобах масової інформації. Серед них зокрема є непослідовність передачі h I g, буквосполучення ji-, суфіксів ik/-ík, -íč тощо.