Теорія множинних світів та уявний світ художнього твору: точки взаємодії

Abstract

У статті подано аналітичний огляд лінгво-філософського концепту «можливий світ» і літературознавчого концепту «художній світ» в контексті сучасних філософських і літературознавчих підходів. Здійснено спробу показати можливі шляхи взаємодії філософського та літературознавчого підходів в процесі інтерпретації художнього тексту читачем. Мета роботи полягає в з’ясуванні сутності концепту «можливий світ» як ментального способу моделювання дійсності шляхом розгляду провідних теорій впливових теорій аналітичної філософії та філології ХХ ст. Д. Льюїса, С. Кріпке, Я. Хінтікки, Р. Ронен у контексті дискусії У. Еко, Т. Павела, Л. Долежела, М. Раєн про можливість застосування теорії «можливих світів» для дискурсивного аналізу художнього (наративного) тексту. Отже, стаття має суто теоретичне спрямування, продовжує спектр досліджень гуманітаристики у сфері теорії моделювання уявних можливих світів. Сучасна теорія множинних світів застосовується для моделювання дійсності в різних сферах гуманітарного знання, де суб’єктом пізнання є людина. Літературознавча наука застосовує теорію можливих світів із метою інтерпретації художнього дискурсу та моделювання уявного художнього світу. Проте поняття «художній світ» не є синонімом до поняття «можливий світ» із таких причин. По-перше, з позицій епістемології «художній світ» являє собою генеровану суб’єктом ментальну структуру, яка існує паралельно до актуалізованого світу (реального). Свідченням цього є фіктивний характер художніх творів і художності як мистецтва слова створювати інший, ілюзорний світ. У цьому аспекті художні світи є окремими онтологіями, згрупованими навколо реального об’єктивного світу (центрована модель, яка представлена роботами І. Канта, Г. Ляйбніца, Дж. Лока, Г. Фреге). По-друге, усвідомлення художнього світу як авторського універсуму (М. Раян), де знаходять актуалізацію інші можливі світи героїв твору, робить художній світ відмінним від реального (актуалізованого світу), де подібні актуалізації є неможливими (децентрована модель М. Раян). Перевагою децентрованої моделі співвідношення актуальних та не актуалізованих (possible worlds) світів вважається опосередкований зв’язок із реальністю, що дає змогу обмежити безкінечність семіозису суб’єктивним простором. Подальші перспективи дослідження потребують застосування референційного підходу, методів абдукції та семіотичного аналізу суб’єктного простору наративного дискурсу з метою моделювання відношень усередині універсуму можливих світів.

This paper presents an analytic overview of lingo-philosophical concept “possible world” and literary concept “fictional world” in the context of modern philosophical and literary approaches. An attempt has been made to outline the points of possible interaction between the two approaches in the process of reader’s interpretation of fiction. The objective of the paper thus lies in disclosing the essence of the concept “possible world” (PW) as a mental way of modeling reality or actual world (AW) through analytic generalization of the most capacious theories of analytic philosophy and philology of the XX century (D. Lewis, S. Kripke, J. Hintikka, R. Ronen) in the context of presupposition for applying the theory of possible worlds to literary discourse analysis of the text (narrative) (U. Eco, T. Pavel, L. Dolezel, M.-L. Ryan). By doing so, this paper has a strong theoretical orientation, enriching the spectrum of research on modeling possible imaginary worlds in the humanities. Modern theory of possible worlds has a wide application in those spheres of knowledge, where the subject of study is a human being. Literary studies make use of the possible world theory for the purposes of interpreting a fictional discourse and modeling imaginary fictional world. Nonetheless, from the epistemic view, “fictional world” is not a synonym to a “possible world” due to the following reasons. First of all, “fictional world” generated by the subject has a mental structure, exists in parallel to an actual (real world). Fictional character of literary works serves here good evidence on the way of creating other worlds of illusions. From this position, fictional worlds represent alternative anthologies grouped around the real /actualized objective world (this centralized model is developed in the works of I. Kant, G.Leibniz, J. Locke, G.Frege). Secondly, seen as a universe of author’s possible non-actualized worlds (M.L. Ryan), where possible worlds of characters can also be actualized, fictional world draws a borderline between the real and fictional. In real world such imaginary possible worlds cannot be actualized (a decentralized model by M.L. Ryan). One of the advantages of the decentralized model lies in its mediated reference to a real world which allows limiting of infinity of semiosis by the subjective space of the reader. Perspectives of further investigation are seen in application of referential approach and semiotic analysis of the subjective space of the narrative with the purpose of further modeling types of relations within the universe of possible worlds.