Біблійні алюзії в поетичній творчості Ліни Костенко

Abstract

У статті авторами з’ясовано лінгвостилістичні особливості біблійних алюзій у поетичній творчості Ліни Костенко. На матеріалі окремих творів встановлено, що біблійна алюзивність є засобом органічного включення у власну систему світових образів поетеси, які, зливаючись з думкою та емоційним настроєм твору, поглиблюють його естетичну значущість та інтелектуальну наповненість. Ці образи характеризуються багатозначністю, можливістю їх різнобічного «прочитання» не в останню чергу завдяки авторським алюзіям. Результати наукової розвідки дали змогу дійти висновку, що образ Ісуса Христа зазнає новаторського тлумачення авторки. Шляхетний, демократичний, всепрощаючий і жертовний – саме таким ми бачимо Сина Божого в її творчості. Натомість Бога через призму алюзивності ми сприймаємо у двох іпостасях: руйнівній і творчій. На думку авторів біблійні алюзії в творчості поетеси набувають гострого морально-філософського звучання завдяки тому, що біблійні образи та мотиви екстраполюються на суспільно-політичну ситуацію. Гострий антагонізм буденного і святого, протистояння земного й високого в людській душі, філософські узагальнення, протиставлення сакрального і профанного в системі цінностей, конфлікт святого і гріховного, трагізм вибору правильного шляху є основними ідеями у філософських поезіях Ліни («Перш ніж півень запіє», «Був Ірод, і була Іродіада», «Балада про здоровий цинізм»). З’єднуючи гармонійно та органічно теперішнє й минуле як два часові прошарки, поетеса у такий спосіб майстерно проєктує систему біблійних образів та сюжетів на наше сьогодення, завдяки чому ці образи набувають різнобічного прочитання та авторсько-філософського звучання. Автори доходять висновку, що алюзії на біблійні образи та сюжети дають читачу змогу побачити справжню екзистенційну людську сутність, розкрити глибинні істини добра і зла, гріховності та святості завдяки авторській іронії, багатозначним символам, ремінісценціям, метафоризації та багатозначним алегоріям, а подекуди й сарказму. Отже, у світі поезій Ліни Костенко категорії божественного і тлінного, сакрального і минущого розкриваються у системі морально-етичних вимірів.

The article deals with the linguistic and stylistic features of biblical allusions in Lina Kostenko’s poetry. The material of particular works shows that biblical allusiveness is a means of organic incorporation into the world system of the poet’s images, which merging with the thought and emotional mood of the work, deepen its aesthetic significance and intellectual fullness. These images are characterized by polysemy and the possibility of their versatile “reading” is not least due to the author’s allusions. The results of scientific research have led to the conclusion that the image of Jesus Christ undergoes an innovative interpretation of the author. Noble, democratic, forgiving and sacrificial – this is exactly how we see the Son of God in her poetry. Instead, we perceive God through the lens of allusiveness in two dimensions: destructive and creative ones. According to the authors, biblical allusions in the work of a poetess acquire sharp moral and philosophical sound due to the fact that biblical images and motives are extrapolated to the socio-political situation. Acute antagonism of the everyday and the holy day, the confrontation of the earthly thoughts and the high ones in the human soul, philosophical generalizations, the opposition of the sacred and profane in the system of values, the conflict of the saint and the sinful, the tragedy of choosing the right path are the main ideas in Lina Kostenko’s philosophical poems («Перш ніж півень запіє», «Був Ірод, і була Іродіада», «Балада про здоровий цинізм»). Combining the present and the past harmoniously and organically into two time layers, the poetess in such a way cleverly projects the system of biblical images and plots to our present day, making these images to acquire versatile reading and author-philosophical sound. The authors conclude that allusions to biblical images and plots allow the reader to see the true existential human essence, to discover the deep truths of good and evil, sinfulness and holiness through authorial irony, meaningful symbols, reminiscences, metaphorization, and multifaceted allegories. Thus, in the world of Lina Kostenko’s poetry, the categories of the divine and the corrupt, the sacred and the transient are revealed within the system of moral and ethical dimensions.