Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60893
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.authorГабчак, Наталія Францівна-
dc.contributor.authorЖулканич, Борис Михайлович-
dc.contributor.authorКорчинська, Жанна Михайлівна-
dc.date.accessioned2024-04-11T12:47:33Z-
dc.date.available2024-04-11T12:47:33Z-
dc.date.issued2023-
dc.identifier.citationГабчак Н. Ф. Ужгородський некрополь Кальварія як історико-географічний об’єкт сакрального дослідження. / Н. Габчак, Б. Жулканич, Ж. Корчинська // Економіка та суспільство : ел. журнал – 2023. – № 55. – 8 ст.uk
dc.identifier.urihttps://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60893-
dc.descriptionDOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-29uk
dc.description.abstractУ статті розглянуто унікальний історичний та сакральний об’єкт – Ужгородський некрополь Кальварія, який знайшов своє відображення у малочисельних публікаціях періодичної преси XIX – XX ст.. Кладовища – невід’ємна частина будь-якого суспільства. Поруч із поселеннями завжди розташовані – «міста мертвих» і у людей існує потреба відвідувати міста вічного спочинку. Нами проведено історичний опис найбільш туристично відвідуваних некрополів Європи та України. Доведено, що їх популярність пояснюється наявністю історичних некрополів з могилами відомих постатей (діячів, науки, культури, політики) та високохудожніми пам’ятниками меморіального та архітектурного напрямку. Також, розглянуто питання необхідності збереження надгробків ужгородського некрополя Кальварія як об’єктів культурної спадщини, які необхідно охороняти від руйнувань як природою так і вандалами. Серед пропозицій – потреба в реалізації досвіду застосування принципів організації музеїв-кладовищ просто неба (скансенс). Мета статті – привернути увагу широкої громадськості, чиновників та науковців щодо збереження та подальшої долі ужгородського некрополя Кальварія, як одного з унікальних сакральних та історико-архітектурних пам’яток Закарпаття та України, який на даний час є об’єктом підвищеної туристичної зацікавленості. Вивчено проблематику укладання екскурсійного маршруту «Кальварія Ужгород – відкрита книга пам’яті» з метою популяризації некрополя як туристичного об’єкта в контексті історичного нарису формування історії міста Ужгорода. Дослідження ґрунтуються на сучасних та архівних матеріалах відповідної тематики. Основні результати досліджень полягають у створенні маршруту, котрий охоплює поховання видатних людей краю, що найбільше долучились до його популяризації, серед них: всесвітньо відомі художники Бокша́й Йо́сип, Глюк Гаври́ло, Ерделі Адальберт, Кашша́й Анто́н, Ко́цка Андрі́й, Манайло Федір; літератори – Потушня́к Фе́дір, Скунць Петро́, Томчаній Михайло, Ченде́й Іва́н; композитори та діячі мистецтв – Бало́г Кла́ра, Зáдор Дезиде́рій, Ма́ртон І́штван, Попенко Микола, Шерегій Євген; науковці – Балагурі Едуард, Коменда́р Василь, Лендьєл Володи́мир, Сливка Володимир, Шпеник Отто, Фединець Олександр та інші.uk
dc.language.isoukuk
dc.subjectсакральна географіяuk
dc.subjectнекрополь Кальваріяuk
dc.subjectісторико-архітектурні пам’яткиuk
dc.subjectтуристичні об’єкти та маршрутиuk
dc.titleУжгородський некрополь Кальварія як історико-географічний об’єкт сакрального дослідженняuk
dc.title.alternativeUzhhorod necropolis Calvary as a historical and geographical object of sacred studyuk
dc.typeTextuk
dc.pubTypeСтаттяuk
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри фізичної географії та раціонального природокористування

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
УЖГОРОДСЬКИЙ НЕКРОПОЛЬ.pdf476.89 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.