Перспективи застосування в Україні міжнародного досвіду щодо пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин

Abstract

Дана стаття містить порівняльно-правовий аналіз пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, в Україні та інших країнах. Автором досліджено порядок пошуку зниклих безвісти осіб в Україні та країнах, які мали воєнні та збройні конфлікти, внаслідок чого запровадили спеціальні механізми для розшуку осіб, зниклих безвісти в умовах таких конфліктів. Досліджено міжнародний досвід окремих країн щодо функціонування внутрішньодержавних органів, наділених компетенцією вирішення питань, пов’язаних з пошуком зниклих безвісти осіб, серед яких: Федеративна Республіка Німеччина, Боснія і Герцеговина, Республіка Хорватія, Чорногорія, Республіка Сербія, Республіка Косово, які у різні часові періоди мали на своїх територіях збройні конфлікти. В статті проаналізовано взаємодію окремих країн з Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти – міжурядовою організацією, яка створена для вирішення проблеми осіб, зниклих безвісти внаслідок конфліктів, що мали місце на Балканському півострові. Відмічено, що зазначена міжурядова організація здійснює своє функціонування в тому числі на території України внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації. Автором акцентовано увагу, що в Україні створюються належні передумови для реалізації державної політики у сфері регулювання суспільних відносин, які пов’язані з пошуком осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, визначеністю правового статусу та соціальним захистом таких осіб. При цьому виокремлено необхідність застосування в Україні позитивного міжнародного досвіду інших країн щодо організації та застосування комплексу заходів під час здійснення пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Наголошено на тому, що необхідним наслідком пошуку осіб, зниклих безвісти, є відновлення соціального статусу таких осіб, їх конституційних прав, обов’язків, та свобод, які гарантовані державою. Встановлено, що українське законодавство наразі визначає широке коло органів державної влади, які уповноважені здійснювати розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. При цьому наведено авторську позицію щодо переваг та недоліків такого суб’єктного складу розшукової діяльності.

This article contains a comparative and legal analysis of the organization of searchforpersonsmissing under special circumstances, in Ukraine and other countries. The author researches the order of search for missing persons in Ukraine and countries that had military and armed conflicts, as a result of which they introduced special mechanisms for searching for persons missing in such conflicts.The international experience of some countries on the functioning of domestic bodies with competence to solve issues related to the search for missing persons, including: the Federal Republic of Germany, Bosnia and Herzegovina, the Republic of Croatia, Montenegro, the Republic of Serbia, the Republic of Kosovo, which in different time periods had armed conflicts in their territories.The article analyzes the interaction of individual countries with the International Commission on Missing Persons, an intergovernmental organization created to solve the problem of persons missing due to conflicts that took place in the Balkan Peninsula. It is noted that this intergovernmental organization carries out its functioning, including on the territory of Ukraine as a result of armed aggression by the Russian Federation.The author emphasizes that the proper prerequisites for the implementation of state policy in the field of regulation of public relations are created in Ukraine, which are related to the search for persons missing under special circumstances, the certainty of legal status and social protection of such persons. At the same time, the need for the use of positive international experience of other countries in Ukraine on the organization and application of a set of measures during the search for persons missing under special circumstances has been highlighted.It is noted that the necessary consequence of the search for missing persons is the restoration of the social status of such persons, their constitutional rights, obligations, and freedoms that are guaranteed by the state.It has been established that Ukrainian legislation currently defines a wide range of state authorities that are authorized to search for persons missing under special circumstances. At the same time, the author’s position on the advantages and disadvantages of such a subject composition of search activity is given.