До питання про квазіспоживчий характер відносин із надання адміністративних послуг у сфері будівництва

Abstract

В статті досліджують проблеми цифровізації публічних послуг з точки зору їх споживчого характеру. Виокремлено ознаки споживчих відносин через призму адміністративних послуг у сфері будівництва на сучасному етапі цифровізації надання таких послуг та розвитку концепту сервісної держави, що визначено через взаємодію інститутів публічної влади та суспільства, що ґрунтується на ефективному наданні публічних послуг, можливості делегування функцій з надання публічних послуг приватному сектору. Вказується на певну схожість концепту послуги в межах публічно-сервісної діяльності та цивільних правовідносин, що дозволяє нам надалі визначити можливість поширення захисту прав споживачів (або ж його складових) на адміністративні відносини у сфері будівництва. Охарактеризовано такі ознаки споживчих відносин, що притаманні, в тому числі, адміністративним відносинам у сфері будівництва (вольовий характер (мета), сфера захисту інтересів суспільства, підстави виникнення, оплатність, перелік специфічних прав та обов’язків споживача). Щодо окремих з них зроблено застереження, зважаючи на специфіку досліджуваних послуг. Сервісність чи певну клієнтоорієнтованість держави через призму споживчого характеру таких відносин продемонстровано через приз-му соціальної спрямованості її цілей, результативності для об’єкта управління, ефективності адміністративних послуг, прозорості адміністративних процедур, створення комфортних умов для отримання таких послуг. Обґрунтовано, що особливістю публічно-сервісної держави в контексті споживчого характеру адміністративних послуг має стати запровадження стандартів та регламентів надання публічних послуг, використання технології «одного (або єдиного) вікна» при взаємодії з державою. Крім того, окремі норми законодавства про захист прав споживачів мають знайти своє місце в законодавстві про адміністративні послуги в частині інформації про них та їх якості, а також, ймовірно, способів захисту одержувачів таких послуг як потенційно слабшої сторони правовідношення порівняно з державною системою. Зазначається про неможливість повного співставлення досліджуваних відносин із споживчими, оскільки законодавство про захист прав споживачів регулює спеціальне коло відносин, яке поширюється виключно на суб’єктів підприємницької діяльності і споживачів-фізичних осіб, а адміністративні послуги в сфері будівництва, в свою чергу, в преважній більшості надаються суб’єктами владних повноважень, а одержувачами таких послуг бути як фізичні, так і юридичні особи. Зроблено висновок, що мова має йти про квазіспоживчі відносини, зважаючи на їх зміст та мету.

In the article, the author examines the problems of digitalization of public services from the point of view of their consumer nature. The author singles out the signs of consumer relations through the prism of administrative services in the field of construction at the current stage of digitization of the provision of such services and the development of the concept of the service state, which is defined through the interaction of institutions of public authority and society, which is based on the effective provision of public services, the possibility of delegating functions for the provision of public services private sector The author points to a certain similarity of the concept of service within the framework of public service activities and civil legal relations, which allows us to further determine the possibility of extending the protection of consumer rights (or its components) to administrative relations in the field of construction.In the article, the author characterizes such signs of consumer relations that are inherent, including, in administrative relations in the field of construction (voluntary nature (purpose), sphere of protection of public interests, reasons for their occurrence, payment, list of specific rights and responsibilities of the consumer). Regarding some of them, the author makes a reservation, taking into account the specifics of the researched services.The author demonstrates the servility or a certain client-orientation of the state through the prism of the consumer nature of such relations through the prism of the social orientation of its goals, effectiveness for the object of management, the effectiveness of administrative services, the transparency of administrative procedures, the creation of comfortable conditions for receiving such services.The author justifies that a feature of the public service state in the context of the consumer nature of administrative services should be the introduction of standards and regulations for the provision of public services, the use of “one (or single) window” technology when interacting with the state. In addition, certain norms of legislation on the protection of consumer rights should find their place in the legislation on administrative services in terms of information about them and their quality, as well as, probably, ways of protecting the recipients of such services as a potentially weaker side of the legal relationship compared to the state system.The author notes the impossibility of a full comparison of the researched relations with consumer relations, since the legislation on the protection of consumer rights regulates a special circle of relations that applies exclusively to subjects of entrepreneurial activity and consumer-individuals, and administrative services in the field of construction, in turn, in the predominant most of them are provided by subjects of authority, and the recipients of such services are both natural and legal entities. The author concludes that it should be about quasi-consumer relations, taking into account their content and purpose.