Способи реалізації конфронтаційної стратегії у соціально-політичному ток-шоу «Право на владу»

Abstract

У статті досліджені стратегії й тактики реалізацій конфронтаційної мовленнєвої взаємодії у соціально-політичному ток-шоу «Право на владу». У фокусі аналізу перебувають комунікативні наміри мовця, тобто інтенції, які зумовлюють вибір комунікативних стратегій і засобів для їх реалізації. Залежно від мети комунікації розрізняють кооперативні та некооперативні або конфронтаційні стратегії мовленнєвої взаємодії. У комунікативній ситуації токшоу виокремлюють три основні комунікативні стратегії, а саме: протекції, провокації та дискваліфікації. Стратегія протекції є кооперативною, а стратегії провокації та дискваліфікації належать до конфронтаційних. Оскільки у соціально-політичних ток-шоу обговорюється актуальна тема, яка потребує детального аналізу та дискусії, то в дискурсі ток-шоу переважають конфронтаційні стратегії взаємодії, що зумовлено жанровою специфікою. У статті виокремлені, охарактеризовані та проаналізовані тактики, якими реалізуються конфронтаційно-провокативні та конфронтаційно-дискваліфікаційні стратегії. До них належать такі тактики: отримання небажаної для опонента інформації, ухилення від відповіді, акцент на запитанні, дискредитація, повчання, звинувачення, нівелювання аргументів співрозмовника, позитивна самопрезентація, «гра на пониження», оцінювання, ігнорування опонента та маніпуляції. Встановлено, що конфронтаційна взаємодія реалізується як між учасниками телепередачі, так і між учасником / учасниками та ведучою. Визначено, що в аргументації учасників наявні такі прийоми впливу, як апеляція до вигоди, до почуттів, до статистичних даних, до почуття обов’язку, до інших. Дослідження показало, що аргументація учасників містить різноманітні повтори, які можуть бути ознакою як впевненості комуніканта, так і прийомом його дискваліфікації; риторичні питання, дієслова з модальним значенням необхідності, заклики до дій акцентують на предметі розмови та привертають увагу реципієнта. До ознак інтертекстуальності й образності можна віднести афористичні вирази, алюзії й опору на історичні факти. У статті також розглянута скандалізація як деструктивний фактор впливу на імідж ток-шоу та його учасників.

Strategies and tactics of the realization of confrontational speech interaction in the socio-political talk show “Right for Power” are examined in the article. The focus of the analysis is the communicative intentions of the speaker, namely the intentions that determine the choice of communicative strategies and means for their realization. According to the purpose of communication, cooperative and non-cooperative or confrontational strategies of speech interaction are distinguished. Three main communication strategies, i.e. protection, provocation and disqualification can be distinguished in the communicative situation of the talk show. The strategy of protection is cooperative and the strategies of provocation and disqualification are confrontational by nature. Socio-political talk shows involve discussions of topical issues that require detailed analysis and discussion. Hence and confrontational strategies of interaction dominate in the discourse of talk shows, due to the specifics of the genre of talk shows. Tactics that are used to realize confrontational-provocative and confrontational-disqualification strategies have been singled out, characterized and analyzed in the article. They include the following aspects: getting undesirable for the opponent information, evading the answer, focusing on the question, discreditation, moral, accusation, grading the interlocutor’s arguments, positive self-presentation, “downplay”, evaluation, ignoring the opponent and manipulations. It has been established that the confrontational interaction takes place both between the participants of the TV show and between the participant / participants and the presenter. It has been established that the arguments of the participants include such methods of influence as appeal to benefit, to feelings, to statistics, to the sense of duty, to others. The research has revealed that the arguments of the participants contain different repetitions, which can be a sign of both confidence of the communicant, and method of his/her disqualification; rhetorical questions, verbs with a modal meaning of necessity, calls to action emphasize the subject of conversation and attract the attention of the recipient. Intertextuality and figurative means include aphoristic expressions, allusions and reliance on historical facts. The article also considers scandal as a destructive factor that influences the image of talk shows and its participants.