Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60939
Title: Медіамова у проєкції лінгвопраксеологічної перспективи
Other Titles: Media language in the projection of linguistic-praxeological perspective
Authors: Василенко, В. А.
Keywords: лінгвопраксіологія, медіалінгвістіка, ефективна мовна діяльність, медійне спілкування, текст, linguistic-praxeology, media linguistics, effective language activity, media communication, text
Issue Date: 2021
Publisher: Видавничий дім "Гельветика"
Citation: Василенко, В. А. Медіамова у проєкції лінгвопраксеологічної перспективи / В. А. Василенко // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2021. – Т. 2, вип. 17. – С. 116–120. – Бібліогр.: с. 120 (16 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/17/part_2/24.pdf
Series/Report no.: Закарпатські філологічні студії;
Abstract: У статті лінгвопраксіологічний вектор аналізу розглядається як перспективний для сучасної медіалінгвістики. Відображено найважливіші особливості цього підходу: предмет, ключові категорії, методики аналізу. Зазначено, що диференціація лінгвістики на підставі предмета – сфери функціонування мови демонструє евристичність результатів, оскільки вчені, розкриваючи специфіку використання мови в різних сферах, глибше дізнаються про форми і способи ефективного вживання мови в мовленні. Показано, що для лінгвопраксіологіі центральними стають екстралінгвістичні чинники професійної поведінки, що дає змогу встановити правила ефективного використання мови в професійному мовленні, пояснити формування тих чи інших мовних проявів. Окреслено, що крізь призму праксеологічного підходу предметом вивчення медіалінгвістики стає мовна системність медіатекстів різних типів, формально-смислова структура яких створюється поєднанням і взаємодією як мовних, так і немовних компонентів, не лише внутрітекстових, а й міжтекстових чинників. За лінгвопраксіологічного підходу дослідник мас-медіа має справу із власне мовними одиницями, які найчастіше аналізуються як частини структури цілого тексту. Зазначено, що у мовній структурі будь-якого висловлювання закладаються можливості попередження читацького «опору» когнітивному і емоційно-вольовому впливу з боку суб'єкта мовлення – без цього ефективний вплив на масову аудиторію неможливий. Виявлено, що поряд зі спрямованістю цих досліджень на вивчення закономірностей функціонування мови в різних ситуаціях професійного медійного спілкування їх відрізняє інтерес до опису правил ефективної професійної мовної поведінки, а це дає змогу широко використовувати типологічний метод, разом із тим встановлювати критерії ефективності окремих мовних дій або їх сукупностей у професійній мовній поведінці в медіасередовищі. Сформовано власне смислове бачення необхідності розроблення рекомендацій і застережень щодо організації ефективної мовної діяльності і створення результативних моделей певних напрямів роботи стосовно професійної індивідуальної і колективної мовної діяльності.
The linguistic-praxeological vector of analysis is considered as perspective for contemporary media linguistics in the article. The topmost features of this approach, such as its subject, key categories, and methods of analysis are reflected in the survey. It is noted that the differentiation of linguistics on the basis of its subject (that is the sphere of language functioning) demonstrates the heuristic results. Whereas scientists reveal the specifics of language usage in different areas, they learn more about the forms and ways of effective language use in speech. It is shown that extra linguistic factors of professional behavior become central for linguistic-praxeology. This allows establishing the rules of effective language usage in professional speech, to explain the formation of certain language manifestations. It is outlined in the research that the subject of media linguistics study becomes the linguistic system of media texts of different types through the prism of praxeological approach. It should be mentioned that the formalsemantic structure of these media texts is created by combining and interacting both linguistic and non-linguistic components, as well as intratextual and intertextual factors. In the linguistic-praxeological approach the mass media researcher deals with the actual language units that are often analyzed as part of the structure of the whole text. It is noted that there are certain opportunities to prevent the reader's "resistance" to cognitive and emotional influence from the part of the speech subject in the language structure of any statement. Effective influence on the mass audience is impossible without this phenomenon. It was also found that along with the focus of these surveys to study the patterns of language in different situations of professional media communication, they are interested in describing the rules of effective professional language behavior. Therefore this provides widespread usage of the typological method while establishing criteria for effectiveness of individual language actions or aggregates in professional language behavior in the media environment. The own semantic vision of development necessity of recommendations and warnings concerning the organization of effective language activity and creation of effective models of certain work directions is formed in the research.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/60939
ISSN: 2663-4899
Appears in Collections:Закарпатські філологічні студії Випуск 17 Том 2 2021



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.