Роль семіотичної метафори в прозі: мультисеміотичний і системно-функційний підходи

Abstract

Стаття має на меті дослідити використання семіотичних метафор у сучасній прозі. Концепція семіотичної метафори як інструмента створення ідейного значення аналізується в рамках системної функціональної лінгвістики та системно-функціонального мультимодального дискурсного аналізу. Кей О’Халлоран розширює концепцію граматичної метафори Халлідея на семіотичну метафору, щоб визначити, як вербальні та візуальні способи взаємодіють один із одним у мультимодальних текстах. Як і граматична метафора, семіотична метафора також передбачає зміну граматичного класу або функції елемента. Оскільки цей процес відбувається не внутрішньосеміотично, а скоріше інтерсеміотично, реконструкція створює семантичну зміну функції цього елемента, створюючи новий спосіб створення сенсу й репрезентації реальності. Результати аналізу показують, що семіотичні метафори в основному використовуються в дитячих казках, щоб полегшити розуміння маленькими дітьми історії, роблячи деякі абстрактні явища пов’язаними зі станами буття більш конкретними та зрозумілими. Застосовані конкретні методи дослідження: контекстно-семантичний, композиційно-структурний, контрастивно-порівняльний з елементами кількісного аналізу. Підкреслено абсолютний антропоцентричний характер спрямування сучасних лінгвістичних студій художнього тексту, орієнтованих на розгляд семантики й прагматики тексту в лінгвокогнітивному вимірі. Залучення таких базових лінгвістичних понять, як паратекстуальність, паратекст, мовна особистість автора художнього твору, концепт, концептуальна метафора, маніпулятивні стратегії, сприяє вирішенню наукового завдання статті й визначає теоретичне значення роботи в розбудові теорії та практики поетико-когнітивних студій, комунікативно-прагматичної специфіки тексту, спрямованих на вивчення комунікативної діяльності автора художнього твору в межах антропоцентричної парадигми.

This paper aims to explore how the use of semiotic metaphors in modern prose. The concept of semiotic metaphor as a tool to create ideational meaning is analysed within the framework of Systemic Functional Linguistics and Systemic- Functional Multimodal Discourse Analysis. Kay O’Halloran extends the Hallidayan concept of grammatical metaphor to the semiotic metaphor in order to determine how verbal and visual modes interact with each other in multimodal texts. Like grammatical metaphor, semiotic metaphor also involves a shift in the grammatical class or function of an element. As this process does not take place intra-semiotically, but rather inter-semiotically, the reconstrual produces a semantic change in the function of that element, creating a new way of making meaning and representing reality. The results of the analysis show that semiotic metaphors are essentially used in children’s tales to facilitate young children’s understanding of the story by making some abstract phenomena related to states of being more concrete and specific. Specific research methods were used: context-semantic, compositional-structural, contrastive-comparative with elements of quantitative analysis. The paper emphasizes the absolute anthropocentric nature of the direction of modern linguistic studies of literary text, focused on the semantics and pragmatics of the text in the linguocognitive dimension. Involvement of such basic linguistic concepts as paratextuality, paratext, linguistic personality of the author of a work of art, concept, conceptual metaphor, manipulative strategies helps to solve the scientific problem of the article and determines the theoretical significance of work in developing theory and practice of poetic-cognitive studies aimed at studying the communicative activity of the author of a work of art within the anthropocentric paradigm.