Фонетичні параметри голосних німецького та українського розмовного мовлення

Abstract

Статтю присвячено питанню варіативності голосних усного мовлення німецької та української молоді. У ній робиться спроба визначити, наскільки схожими є зміни, яких зазнає вимова в ситуації неофіційної комунікації мовців, які є представниками двох різних мовних спільнот. Для запису зразків мовлення, на основі яких робилася фонетична транскрипція, обрано ситуацію невимушеного спілкування, оскільки вона найкраще демонструє наявні в мовленні варіативні ряди звуків. Зразками такого спілкування були розмови в колі друзів, знайомих, одногрупників (інформанти перебували в умовах звичного для них середовища). Мовлення молодого покоління обране з двох причин: по-перше, на мовлення молодої людини (як позитивно, так і негативно) впливають Інтернет та інші засоби масової інформації, калькування слів з інших мов, по-друге, з огляду на вікові особливості цієї групи, вони значну частину свого часу проводять в умовах вищої школи, де існує значний вплив на формування їхньої культури усного мовлення. Проаналізувавши зміни в мовленні української та німецької молоді, ми встановили, що загальною виявилася лише тенденція до зміни за ознакою піднесення. Такі зміни, як кількісна редукція та тенденція до монофтонгізації, зафіксовано лише в німецькій мові, що пов’язано з відсутністю цих характеристик у голосних української мови. Поширені у варіативних рядах німецьких звуків елізія, тенденції до зміни за ознакою ряду, лабіалізації та делабіалізації також зафіксовано в мовленні українських респондентів, але не так часто, оскільки німецька мова має ширший варіативний ряд голосних. Таким чином, можна зробити висновок, що нові форми у вимові німецьких інформантів виникають унаслідок економії витрачених зусиль, а в українській – унаслідок інтерференції та калькування.

The article is devoted to the issue of variability of vowels in oral speech of German and Ukrainian youth. It attempts to determine how similar the changes that pronunciation undergo in the situation of informal communication of speakers who are representatives of two different linguistic communities are. To record speech samples, on the basis of which phonetic transcription was made, a situation of easy communication was chosen, since it best demonstrates the variable series of sounds available in speech. Examples of such communication were conversations with friends, acquaintances, classmates (the informants were in their usual environment). The speech of the younger generation was chosen for two reasons: firstly, the speech of a young person (both positively and negatively) is influenced by the Internet and other media, tracing of words, and secondly, due to the age characteristics of this group, they are large part of their time is spent in higher education, where there is a significant influence on the formation of their culture of oral speech. After analyzing the changes in the speech of Ukrainian and German youth, it was found that the only common tendency was the tendency to change on the basis of the rise. Changes such as quantitative reduction and the tendency towards monophthongization were recorded only in German, which is due to the absence of these characteristics in the vowels of the Ukrainian language. Elysium, widespread in the variational series of German sounds, tendencies to change based on the number, labilization and delabilization were also not recorded in the speech of Ukrainian respondents, that is, the language of German youth has a more variable number of vowels than Ukrainian. Thus, we can conclude that new forms in the pronunciation of German informants appear as a result of saving spent efforts, and in Ukrainian – by interference and tracing.