Абревіатури в лексиці сучасного освітнього дискурсу вищої ветеринарної освіти Німеччини

Abstract

Виникнення нових скорочень є об’єктивним і закономірним процесом розвитку європейських мов, спрямованим на створення коротких і, відповідно, зручніших у вживанні лексичних одиниць. Абревіація полягає в забезпеченні передачі максимальної кількості інформації (смислового змісту) при мінімальному використанні матеріальної оболонки мови (звукової оболонки та графічної форми), тобто підвищенні ефективності комунікативної функції мови. Непростим завданням для перекладача є переклад такого роду скорочень, зокрема, академічної термінології, динаміка вживання якої невпинно зростає. Проте дослідження показало, що це завдання вирішуване, хоча й пов’язане з певними труднощами. Стаття присвячена дослідженню специфіки термінології (абревіатури) в академічному дискурсі ветеринарної освіти. Досліджуються, зокрема, ініціальні абревіатури, у яких вимовляються тільки букви та ініціальні абревіатури (акроніми), складноскорочені слова – скорочення, утворені зі складів слів, змішані скорочення – скорочення, утворені різними способами, графічні скорочення. Особлива увага звертається на найпоширеніші методи та способи перекладу абревіатур: транслітерацію – написання німецьких букв українськими буквами; транскрипцію – передачу звучання абревіатури українськими літерами; побудову адекватного скорочення з українських термінів; відтворення терміна в оригінальному написанні; переклад описом. У результаті засвідчено, що переклад абревіатур академічних термінів потребує максимальної точності й має відповідати структурі, змісту та логічній послідовності оригіналу. Постулюється ідея про те, що велика кількість акронімів, які вдало інтегрувалися в німецьку академічну терміносистему, є запозиченнями з англійської мови. Проаналізований матеріал переконливо свідчить про взаємодію лінгвістичних та екстралінгвістичних тенденцій у синхронних процесах творення німецької академічної терміносистеми.

The emergence of new abbreviations is an objective and natural process of development of European languages, aimed at creating short and, accordingly, more convenient to use lexical items. The abbreviation is to ensure the transfer of the maximum amount of information (semantic content) with minimal use of the material shell of language (sound shell and graphic form), ie increase the efficiency of the communicative function of language. It is a difficult task for a translator to translate such abbreviations, in particular, academic terminology, the dynamics of the use of which is constantly growing. However, our research has shown that this problem is solvable, although it is associated with certain difficulties. The article is devoted to the study of the specifics of terminology (abbreviations) in the academic discourse of veterinary education. In particular, initial abbreviations are studied, in which only letters and initial abbreviations (acronyms) are pronounced, compound words – abbreviations formed from word syllables, mixed abbreviations – abbreviations formed in different ways, graphic abbreviations. Particular attention is paid to the most common methods and ways of translating abbreviations: transliteration – writing German letters in Ukrainian letters; transcription – the transfer of the sound of the abbreviation in Ukrainian letters; building an adequate reduction in Ukrainian terms; reproduction of the term in the original spelling; translation description. As a result, it is proved that the translation of abbreviations of academic terms requires maximum accuracy and must correspond to the structure, content and logical sequence of the original. The idea is postulated that a large number of acronyms that have been successfully integrated into the German academic terminology are borrowed from the English language. The analyzed material convincingly testifies to the interaction of linguistic and extralinguistic tendencies in the synchronous processes of creation of the German academic terminology.