Фразеологізми як маркери категорії емотивності у контексті мовотворчості Марії Матіос

Abstract

У статті представлені результати дослідження функціювання фразеологічних одиниць у художньому дискурсі, бо саме в тексті фразеологізми проявляють свої емоційно-експресивні та оцінні конотації. Розглянуто основні підходи до проблеми вербалізації емоцій та почуттів одиницями фразеологічного рівня для створення психологічного портрету героїв, творенню образів та сюжету, а також опису навколишнього середовища та місцевого колориту у творах Марії Матіос. Багатогранність емоційної сфери людини детермінує різноаспектність феномену емотивності художнього тексту, розглянутого на прикладі творів Марії Матіос («Майже ніколи не навпаки», «Солодка Даруся», «Нація»). Основною метою пропонованої статті є функційний потенціал фразеологізмів у творах буковинської письменниці з’ясувати їхню роль у створенні категорії емотивності. Акцентовано увагу на фразеологічних одиницях, що виражають негативне або позитивне ставлення до суб’єкта (об’єкта) мовлення. Встановлено, що емоційно забарвлена лексика пов’язана із внутрішніми переживання людини, тобто психоемоційними факторами, та передає її суб’єктивне сприйняття реальності. Через фразеологічні одиниці яскраво виражається ставлення мовця до дійсності, передається багатогранна гама емоцій – співчуття, зневаги, переживання, тривоги та ін. Доведено, що письменниця не просто доречно використовує фраземи у своїх творах, а й досить часто видозмінює їхню форму, конкретизуючи, таким чином, значення усталених висловів. Результатом цього посилюється динаміка експресивності та національного колориту, увиразнюється авторське мовлення чи поглиблення характеристики персонажів. У результаті аналізу, приходимо до висновку про те, що в плані вираження і передачі людських емоцій та почуттів фразеологічні одиниці здатні точніше й глибше виразити розмаїтий емотивний спектр.

The article presents study results of the phraseological units in artistic discourse functioning, as it is in the text that phraseology manifests, its emotionally expressive and evaluative connotations. The main approaches to the problem of verbalization of emotions and feelings by units of phraseological level to create a psychological portrait of the characters, creating images and plots, as well as describing the environment and local colour in the works of Maria Mathios. The diversity of the emotional sphere of man determines the diversity of the phenomenon of emotionality of the literary text, considered on the example of the works of Maria Mathios (“Hardly Ever Or Otherwise”, “Sweety Darusya”, “The Nation”). The main purpose of the proposed article is the functional potential of phraseology in the works of the Bukovinian writer to find out their role in creating a category of emotionality. Emphasis is placed on phraseological units that express a negative or positive attitude towards the subject (object) of speech. It has been established that emotionally coloured vocabulary is related to a person's inner experiences, ie psycho-emotional factors, and conveys his subjective perception of reality. Phraseological units clearly express the speaker's attitude to reality, convey a multifaceted range of emotions – compassion, contempt, experience, anxiety, and others. It is proved that the writer not only uses phrases appropriately in her works but also quite often changes their form, thus specifying the meaning of established expressions. As a result, the dynamics of expressiveness and national colour are enhanced, the author's speech is emphasized or the characterization of the characters is deepened. As a result of the analysis, we conclude that in terms of expression and transmission of human emotions and feelings, phraseological units can more accurately and deeply express a diverse emotional spectrum.