Роль частотності у лінгвістичних дослідженнях

Abstract

У статті висвітлено переосмислення ролі частотності у сучасних лінгвістичних дослідженнях. Повторюваність мовних одиниць та їх сполук ‒ вагомий чинник формування мовних категорій та стійких асоціацій, який визначає розвиток усіх рівнів мовної системи. Переосмислення ролі частотності пов'язане із стрімким розвитком корпусної лінгвістики та сучасних систем обробки природної мови. Аналіз значних масивів мовної (текстової) інформації вимагає застосування надійних статистичних величин. Перші згадки про частотність у лінгвістиці стосуються списків частотності слів англійської мови, укладених з навчальною метою, та словників частотності. Особливої ваги набуває вивчення контекстуалізованої частотності не лише для тексту та дискурсу, але й для досліджень системних мовних зв'язків окремих одиниць, їх місця у ментальному лексиконі. Контекстуалізована частотність пов'язана з встановленням сполучуваності слів. У статті розглянуто асоціативні колокаційні міри, способи побудови колокаційних графів та мереж на їх основі. Окрім поняття частотності та її видів у статті розглянуто суміжне поняття салієнтності, що пов'язано із закарбуванням у мовній свідомості певної нечастотної інформації, або, радше, відносно частотної інформації. Прямим експонентом салієнтності є ключові слова у тестах різного типу, які не завжди найбільш частотні. Здійснено огляд різних підходів до салієнтності та встановлення ключових слів за допомогою статистичних критеріїв. Таким чином, у статті здійснено огляд наукової лінгвістичної літератури та розглянуто окремі сучасні підходи до частотності, виявлено переваги контекстуалізованої частотності, з'ясовано, як співвідносять частотність та салієнтість на основі аналізу ключових слів, наголошено на актуальності квантитативних методик для усіх напрямів сучасних лінгвістичних досліджень.

This paper reconsiders the role of frequency in modern linguistic research. The recurrence of language units and their combinations is an important factor in the formation of language categories and stable associations, which determines the development of all levels of the language system. Taking another look at the role of frequency is associated with the rapid development of corpus linguistics and modern natural language processing systems. The analysis of large amounts of linguistic (textual) data requires the use of reliable statistical measures. The early studies on frequency in linguistics address the frequency lists of English words compiled for educational purposes and frequency dictionaries. Of particular importance is the study of contextualized frequency not only for text and discourse, but also for the study of systemic linguistic relations of individual units, their place in the mental lexicon. Contextualized frequency is associated with the establishment of word collocability. The paper considers associative collocation measures, methods of constructing collocation graphs and networks based on them. In addition to the concept of frequency and its types, this paper uncovers the related concept of salience, which is associated with the entrenchment in the language consciousness of certain non-frequent data, or, rather, relatively frequent data. The direct exponent of salience is keywords in tests of various types, which are not always the most frequent words. An overview of different approaches to salience and keyword extraction using statistical criteria is presented. Thus, the article reviews the linguistic literature and considers some modern approaches to frequency, specifies the benefits of contextualized frequency, clarifies how to relate frequency and salience based on keyness analysis, emphasizes the relevance of quantitative methods for all areas of modern linguistic research.