Інтерпретування поняття імагології у сучасному літературознавчому дискурсі

Abstract

У статті розглянуто імагологічний напрямок сучасного літературознавчого дискурса, який займається вивченням літературних образів інонаціональних держав. Зазначено, що імагологія вивчає особливості сприйняття країни іншим народом, зародження та становлення міфічних уявлень про чужі культури, та намагається надати правдиву інформацію про іншу країну. В роботі розглянуто різноманітні способи сприйняття імагології, від розділу компаративістики до цілком самостійної науки. Базисною складовою імагології є дихотомія «свій-чужий». Усвідомлення необхідності імагологічних досліджень й дискусії щодо особливостей такого типу розвідок розпочалося у західноєвропейському науковому середовищі, але не варто оминати увагою спроби радянських дослідників привернути увагу до цього питання. Наприкінці ХХ століття у радянському літературознавстві імагологічні дослідження посідали більш вагоме місце у загальнолітературному полі. Імагологія має міждисциплінарний характер: її джерелами є мова, культура, різні види мистецтва, література, фольклор, дані семіотичних, етнолінгвістичних, культурологічних, історичних досліджень та розвідок в інших галузях наукової думки. Імагологія має велике значення й у літературознавстві, слід зазначити, що саме в цій сфері вона має доволі давні й продуктивні традиції. Художня література відіграє велику опосередковуючу роль, по-перше, у створенні певного іміджа народу країни, який створив цю літературу, по-друге, вона стає своєрідним каналом комунікації, ознайомлюючи власний народ з іншими народами та культурами. У розумінні імагологів нація являє собою не ідентичність, а ідентифікацію, тобто ототожнення себе з національними міфами, інтелектуальними концептами, які знаходяться у витоках відчуття належності до певної нації й впливають на соціокультурну практику народу. Имагологія досліджує саме ментальні моделі, які є основою національної ідентичності та їх об’єктивування у літературі. У статті виявлені особливості інтерпретування концепту «імагологія» у літературознавчому дискурсі, висвітлені особливості сприйняття й дослідження цього поняття науковим середовищем.

Imagological direction of modern literary discourse which deals with the study of literary images of non-national states is considered in the article. It is noted that imagology studies the peculiarities of the perception of a country by another people, the origin and formation of mythical ideas about foreign cultures, and tries to provide truthful information about another country. Various ways of perceiving imagology, from the section of comparative studies to a completely independent science are shown in the article. The basic component of imagology is the dichotomy "one's own and another's". Awareness of the need for imagological research and discussion of the peculiarities of this type of intelligence began in the Western European scientific community, but we should not overlook the attempts of Soviet researchers to draw attention to this issue. At the end of the twentieth century, in Soviet literary studies, imagological studies occupied a more important place in the general literary field. Imagology is interdisciplinary: its sources are language, culture, various arts, literature, folklore, data of semiotic, ethnolinguistic, culturological, historical research and exploration in other fields of scientific thought. Imagology has a great importance in literary studies, it should be noted that that it has a long and productive tradition in this sphere. Fiction plays a great mediating role, firstly, in creating a certain image of the people who created this literature, and secondly, it becomes a kind of channel of communication, acquainting their own people with other peoples and cultures. According to imagologists, a nation is not an identity, but an identification, i.e. identification with national myths, intellectual concepts that are at the origins of a sense of belonging to a particular nation and affect the social and cultural practices of the people. Imagology explores the mental models that are the basis of national identity and their objectification in literature. The peculiarities of the interpretation of the concept of "imagology" in literary discourse, highlights the peculiarities of perception and study of this concept by the scientific community are revealed in the article.