Наратив дитинства у канадському англомовному романі (на матеріалі творчості Л.М. Монтгомері)

Abstract

У статті розглянуто художню специфіку наративу дитинства у канадському англомовному романі на матеріалі творчості Люсі Мод Монтгомері, зокрема романів «Енн із Зелених Дахів» (“Anne of Green Gables”, 1908) та «Енн із Ейвонлі» (“Anne of Avonlea”, 1909). Встановлено, що дискурс дитинства у канадській літературі першої половини ХХ ст. є багатовимірним і неоднозначним, нерідко поєднуючись із такими «емоційно навантаженими» темами, як смерть, втрата близьких людей, плин часу. Дитинство зображується не лише як «щаслива» і «безтурботна» пора становлення особистості, але і як період активного пізнання себе і світу, засвоєння важливих суспільних цінностей, переживання перших серйозних внутрішніх конфліктів і спроб осмислення складних, суперечливих питань людського буття. У даному аспекті важливу роль у канадській літературі ХХ ст. відіграють такі жанри, як роман виховання, сімейна хроніка, роман випробування і особистої відповідальності. У порівнянні з романом “Anne of Green Gables” концепт «дитинство» в романі “Anne of Avonlea” набув істотних трансформацій. У першому романі концепт «дитинство» пов’язується з поняттями УЯВА, МРІЯ, ДРУЖБА, ТВОРЧІСТЬ, і знаходить найяскравіше втілення в образі головної героїні – Енн Ширлі та її друзів. Натомість у другому романі галерея образів дітей розширюється: авторка прослідковує не лише історії життя героїв, які подорослішали з часів першого роману (Енн, Діана, Гілберт тощо), але і вводить нові образи – учнів Енн у школі, а також нових членів її родини –сиріток Дори і Деві, яких взяла до себе на виховання Марілла. Концепт «дитинство» виявляється на різних рівнях структури роману: поетикальному, проблемно-тематичному, образному. Важливим чинником наративної структури твору є система дзеркал, що зумовлює нові інтерпретації образів, мотивів і сюжетних ліній, які вже раніше розроблялися авторкою в романі «Енн із Зелених Дахів». Виразної експліцитності концепт «дитинство» набуває за рахунок різноманітних наративних шарів, що утворюють ефект «багатоголосся» роману. Це стало новим кроком у розвитку канадського «роману виховання».

The article aims to explore the artistic peculiarities of childhood narrative in the Canadian English novel, based on Lucy Maud Montgomery’s works (namely her novels “Anne of Green Gables” (1908) and “Anne of Avonlea” (1909). It has been determined that childhood discourse in early 20th century Canadian literature is a multifaceted and ambivalent phenomenon, which is frequently combined with such emotionally “loaded” topics as death, loss of loved ones, and the passing of time. Not only is childhood portrayed as a “happy” and “carefree” stage of life, but also as a period of active discovery (both in terms of getting to know oneself and the world in general), becoming acquainted with important social values, going through first serious experiences of profound inner turmoil and trying to comprehend difficult aspects of human existence. Genres such as the Bildungsroman, family chronicles, trial and personal responsibility novels played a big role in 20th century Canadian literature. Compared to “Anne of Green Gables,” the concept of childhood has undergone significant transformations in the “Anne of Avonlea” novel. In the first novel, this concept would typically relate to notions like IMAGINATION, DREAM, FRIENDHSIP, CREATIVITY, and would be most vividly expressed in the image of the main heroine, Anne Shirley, and her friends. In the second novel, however, we may observe the range of child characters expanding, including now Anne’s pupils at her local school (where she works as a teacher), as well as new members of her family – little orphans named Dora and Davey, as recently adopted by Marilla. The concept of childhood manifests itself on different levels of novel structure, including its poetics, problems, themes, imagery. An important factor to consider when analyzing the narrative structure is the “mirror system” utilized by L.M. Montgomery to highlight similarities between and further develop images, motives and plotlines which had previously appeared in “Anne of Green Gables.” The concept of childhood becomes vividly explicit through the combination of different narrative layers creating a specific “polyphonic” effect, which has become a new step in the development of the Canadian Bildungsroman.