Концептуальне поле дилеми людина – світ в українській усній поетичній традиції

Abstract

Стаття присвячена з'ясуванню особливостей формування концептуального поля дилеми людина – світ у текстах ліро-епічного фольклору, виявленню важливих конструктів цієї складної ієрархічної системи в різних асоціативних взаємозв'язках. Структурні компоненти поля у процесі вербальної репрезентації розкриваються глибокою аксіологічною семантикою. Інтра- та екстралінгвістичні чинники текстотворення відіграють важливу роль у реалізації низки функцій фольклорного твору. З-посеред таких функцій – гносеологічна, естетична, виховна, людинотворча, евристична, інтегративна. З'ясування специфіки концептуального поля дилеми людина – світ відкриває шлях до осмислення антропологічної моделі ліро-епічного фольклору. На прикладі концептуального поля як специфічної сфери етнокультурного простору можна також простежити аспекти формування фольклорної свідомості. Через репрезентацію магістральних концептів у традиційному ліро-епічному творі оприявнюються моменти духовних та естетичних пошуків українського соціуму. Комунікативні ресурси текстів необрядової поезії віддзеркалюють особистість у всій сукупності сенсів, ідей та прагнень. Людина постає у різні етапи та у різних сферах свого буття: від особистих та сімейних взаємин – до соціальної, трудової діяльності, релігійних обрядів тощо. Через концептуалізацію бінарної опозиції життя – смерть на рівні фольклорної свідомості оприявнюється низка важливих констатацій. І через наративну площину, і через консекутивність виявляється, що сутність буття не можна виокремити лише з нього самого. Концептуальне поле моделюється навколо центрального концепту, який через смислові параметри поєднується з іншими концептами. Поряд із тим, структурування концептуального поля відбувається на основі різноманітної інформації, наявної як у певному творі, так і на рівні інтертекстуальності.

The article is devoted to elucidating the peculiarities of the formation of the conceptual field of the human-world dilemma in the texts of lyric-epic folklore, identifying important constructs of this complex hierarchical system in various associative relationships. The structural components of the field in the process of verbal representation are revealed by deep axiological semantics. Intra- and extralinguistic factors of text creation play an important role in the realization of a number of functions of a folklore work. Among such functions – epistemological, aesthetic, educational, human, heuristic, integrative. Clarifying the specifics of the conceptual field of the human-world dilemma opens the way to understanding the anthropological model of lyric-epic folklore. Aspects of the formation of folklore consciousness can also be traced on the example of the conceptual field as a specific sphere of ethnocultural space. Through the representation of the main concepts in the traditional lyric-epic work, the moments of spiritual and aesthetic search of the Ukrainian society are revealed. Communicative resources of non-ritual poetry texts reflect the individual in the whole set of meanings, ideas and aspirations. Man appears at different stages and in different spheres of his life: from personal and family relationships – to social, work, religious rites and more. Due to the conceptualization of the binary opposition «life – death» at the level of folklore consciousness, a number of important statements are revealed. Both through the narrative plane and through consecutiveness, it turns out that the essence of being cannot be separated only from itself. The conceptual field is modeled around a central concept, which is combined with other concepts through semantic parameters. At the same time, the structuring of the conceptual field is based on a variety of information available both in a particular work and at the level of intertextuality.