Назви українських народних ударних музичних інструментів: лексико-семантичний аналіз

Abstract

Статтю присвячено лексико-семантичному аналізові назв народних ударних музичних інструментів в українській мові. Систематизовано найменування, зафіксовані в наукових музикознавчих працях, словниках та зібрані в діалектологічних експедиціях. Подано рекомендації щодо правильного вживання аналізованих у статті найменувань. Назви українських народних ударних музичних інструментів належать до музичної термінології, хоча й перебувають на її периферії, оскільки вони не набувають ознак чіткості та системності, мають пейоративне значення, вживаються як побутові, діалектні, застарілі лексеми або професіоналізм. Науковці спорадично використовують назви українських народних ударних музичних інструментів у наукових музикознавчих працях та словниках, проте ширше вживають таку термінолексику в розмовному та художньому стилях. Назв українських народних ударних інструментів становлять один із найдавніших пластів мови. Їх поділяють на самозвучні (дзвіночки, підкови, тарілки); мембранні (бубон, решітко, барабан ( тарабан), тулумбас ( литаври), бербениця (бугай); шумові (брязкальця, калатала, деркачі, торохкала, бунчуки); предмети побутового вжитку, які вживають у народному музикуванні (затула, качалка, рубель); дитячі іграшки, які створюють шумові ефекти (бусько, деренчало, клепач). Відтворюючи реалії і поняття об’єктивної дійсности, втілюючи спостереження людини над своїм життям в царині репродукування і продукування різних тонів механічним способом, шляхом створення різноманітних ударних музичних інструментів (бубон, барабан, тулумбас), звукових пристосувань (бахало, брязкальце, лопотавець), предметів побутового вжитку, що використовуються в народному музикуванні (затула, качалка, рубель), дитячих іграшок, що спричиняють шумові ефекти (брязкітка, гуркало, торохтілка) мовці використали необмежені словотворчі можливості української мови.

The article is devoted to the lexical-semantic analysis of the names of folk percussion musical instruments in the Ukrainian language. The names recorded in scientific musicological works, dictionaries and collected in dialectological expeditions are systematized. Recommendations for the correct use of the names which are used in the article are given. The names of Ukrainian folk percussion instruments belong to musical terminology, although they are on its periphery, as they do not acquire signs of clarity and systematicity, have pejorative meaning, are used as household, dialectal, obsolete tokens or professionalism. Scholars sporadically use the names of Ukrainian folk percussion instruments in scientific musicological works and dictionaries, but more widely use such terminology in colloquial and artistic styles. The names of Ukrainian folk percussion instruments belong to musical terminology, although they are on its periphery, as they do not acquire signs of clarity and systematicity, have pejorative meaning, are used as household, dialectal, obsolete tokens or professionalism. Scholars sporadically use the names of Ukrainian folk percussion instruments in scientific musicological works and dictionaries, but more widely use such terminology in colloquial and artistic styles. The names of Ukrainian folk percussion instruments are one of the oldest layers of language. They are divided into selfsounding (dzvinochky, pidkovy, tarilky); membrane (bubon, reshitko, baraban (taraban), tulumbas (lytavry), berbenytsya (buhay); sounding (bryazkaltsya, kalatala, derkachi, torohkala, bunchuky); household items used in folk music (zatula, kachalka, rubel); children's toys that create noise effects (busko, derenchalo, klepach). Reproducing the realities and concepts of objective reality, embodying human observation of his life in the field of reproduction and production of various tones mechanically, by creating a variety of percussion musical instruments (bubon, baraban, tulumbas), sound devices (bahalo, bryazkaltse, lopotavets), household items used in folk music (zatula, kachalka, rubel), children's toys that cause noise effects (bryazkitka, hurkalo, torohtilka) speakers used the unlimited possibilities of Ukrainian word formation.