Infinitive and gerund constructions in informed consent templates for dental treatment

Abstract

This article investigates the prevalence of infinitive and gerund subordinate clauses in the texts of informed consent templates for dental treatment, provides the analysis of their syntactic functions, and highlights their text-creating peculiarities, thus contributing to the studies of the current trends in dentistry formal writing. One of the most significant linguistic features of informed consents for dental treatment is their complex structural sentence configuration and length: even those having one main clause are often complicated with homogenous parts, verbal constructions, etc. This complexity arises due to the necessity to convey complicated ideas, to condense large amount of relevant information, and can be objectified by using non-finite verbal phrases. Gerund and Infinitive constructions organize the reduced part of semi-complex sentences, omitting such categories as number and person. The gerund constructions have been found out as the most prevalent (40.7%) compared with infinitive (37.4%) and participles constructions; in addition to their external nominal characteristics, they express the basic tendency to endure, in such way emphasizing on the existence or occurrence of the event or action for a long time span. Compared with the gerund, which mostly expresses progressive aspectual meaning, infinitive phrases in the informed consent templates emphasize the possibility or potential for something and therefore may be perceived more abstract. Professional English discourse is demonstrating a tendency towards a mode of expressing special information more condensed syntactically and more complex intellectually. The use of non-finite verbs, on the one hand, helps create the conciseness, flexibility, and preciseness of expressions, but, on the other, this information package resulting in syntax complexity may impede quick and correct perception of health-relevant information by people who have to take voluntary and educated health-preserving decision.

Неособові форми дієслова є об’єктом постійного аналізу в сучасній лінгвістиці. Стаття присвячена дослідженню інфінітива, герундія та їхніх конструкцій в англомовних текстах інформованої згоди на стоматологічне лікування, а саме проаналізована їхня поширеність, визначені синтаксичні функції та роль у текстотворенні, що слугує певним внеском у дослідження сучасних тенденцій функціонування професійних дискурсів. Випадки вживання одиничного герундія або інфінітива не чисельні, конструкції з цими неособовими формами значно переважають. Герундійні та інфінітивні конструкції складають 40,7% та 37,4% відповідно, решта припадає на дієприкметникові конструкції. Досліджувані неособові форми займають у реченні різні синтаксичні позиції: для герундійних конструкцій це найчастіше іменні слоти додатка, підмета, та прислівниковий слот обставини часу та способу дії; інфінітивні конструкції виконують здебільшого функції додатка, підмета в екстрапозицїї, комплемента, атрибута та обставини мети. У текстах поінформованої згоди герундійні конструкції, маючи виражений субстантивний характер, репрезентують значення процесу в найзагальнішому вигляді, інфінітивні конструкції виражають потенційну дію з семантикою можливості чи необхідності. Професійний дискурс демонструє тенденцію до більш конденсованого синтаксично та більш складного інтелектуально способу вираження спеціальної інформації. Вживання герундійних та інфінітивних вторинно-предикативних конструкцій, з одного боку, допомагає створити лаконічність, гнучкість і точність виразів, але, з іншого, таке інформаційне ущільнення призводить до складності синтаксису і може перешкоджати швидкому та правильному сприйняттю необхідної медичної інформації не фахівцям у галузі медицини.