Організація простору у «Кассандрі» Лесі Українки

Abstract

Покликаючись на новітню теорію художнього простору, у статті аналізується просторова організація драматичного тексту «Кассандра» (1907) Лесі Українки. Центральною ідеєю є майстерне оперування Лесею Українкою просторовими категоріями, зв’язками і образами, що суттєво вплинуло на процес смислотворення у драмі. Тож мета дослідження – визначити топографію простору, його візуально-оптичні параметри, виділити маркери сакрального простору Трої, охарактеризувати співвідношення приватного і політичного простору, а також міфологічну деформацію простору в «Кассандрі» Лесі Українки. Для цього використовується широко розроблений у зарубіжному і вітчизняному літературознавстві метод просторового аналізу літературного тексту, за чого простір слугує важливою категорією художнього мислення. Наукова новизна дослідження полягає в уважному прочитанні «Кассандри» Лесі Українки крізь призму медіальності (письмо/карта), системи відносин сакральних об’єктів, візуалізації простору і його сценічності, інтеракції приватного і суспільного, влади міфологічного. Просторовий вимір тексту «Кассандра» розглядається як його власна характеристика. Стверджується, що життєвий простір у драмі через письмо постає як картографічно конституйований. Через конкретизацію простору античної Трої, констеляцію окремих просторових об’єктів і відношення персонажів до них увиразнюється стан зображуваного світу і проростання в ньому нового модерного світобачення. Проаналізована роль словесної куліси для організації сценічного простору. Підкреслено функціонування кольорів і звуків у ньому. Простір розглядається також як політичний елемент у драмі і засіб конституювання влади. Міфологічним розширенням художнього простору у «Кассандрі» зумовлені міркування про гранично замкнений і внутрішній простір, спрямований суто на сутнісні речі.

Referring to the new theory of art space, the article analyzes the spatial organization of the dramatic text “Cassandra” (1907) by Lesya Ukrainka. The central idea is Lesya Ukrainka's masterful handling of spatial categories, connections and images, which significantly influenced the process of meaning creation in the drama. The purpose of the study is to determine the topography of space, its visual and optical parameters, highlight the markers of the sacred space of Troy, characterize the relationship between private and political space, as well as the mythological deformation of space in Lesya Ukrainka's “Cassandra”. For this, the method of spatial analysis of a literary text, widely developed in foreign and domestic literary criticism, is used, which means that space is an important category of artistic thinking. The scientific novelty of the study lies in a careful reading of Lesya Ukrainka's “Cassandra” through the prism of mediality (writing/map), the system of relations between sacred objects, the visualization of space and its theatricality, the interaction of the private and the public, the power of the mythological. The spatial dimension of the text “Cassandra” is considered as its own characteristic. It is argued that the living space in the drama through the writing acts as cartographically constituted. Through the concretization of the space of ancient Troy, the constellation of individual spatial objects and the attitude of the characters to them, the state of the depicted world and the germination of a new modern worldview are expressed in it. The role of the verbal backstage for the organization of the stage space is analyzed. The functioning of colors and sounds on it is emphasized. Space is also seen as a political element in the drama and as a means of the constitution of power. The mythological expansion of the art space in “Cassandra” is due to reflections on the extremely closed and internal space, aimed only at essential things.