Санкції у міжнародному спорті як інструмент реагування на міжнародно-протиправні діяння: досвід застосування та теоретичні проблеми визначення юридичної природи

Abstract

Міжнародний спорт є невід’ємною частиною міжнародних відносин. Через важелі міжнародного спорту може застосовуватися політичний тиск, дипломатичний вплив і безпосередньо санкції до порушників міжнародного правопорядку, в першу чергу, в сфері прав людини, забезпечення миру і глобальної безпеки. Особливої актуальності проблематика застосування санкцій у міжнародному спорті, порядку їх застосування, ефективності і доцільності, спів-відношення в цьому контексті заходів, здійснюваних державами, міжнародними організаціями і міжнародними спортивними (неурядовими) організаціями, можливості консолідації зусиль різних акторів тощо, набули після початку широкомасштабної російської агресії проти України. Дослідження присвячене вивченню досвіду використання санкцій у міжнародному спорті як інструменту реагування на серйозні міжнародно-протиправні діяння, механізмів їх впровадження та з’ясуванню юридичної природи цих заходів. Проведено розмежування між різними видами обмежувальних заходів, які можуть бути використані у міжнародному спорті. По-перше, це колективні санкції, які застосовуються на підставі формально-обов’язкових норм міжнародного права і є заходами міжнародно-правової відповідальності. До цієї групи належать заходи, передбачені Міжнародною конвенцією проти апартеїду в спорті та резолюціями Ради Безпеки ООН, ухваленими на основі глави VII Статуту ООН (Дії щодо загрози миру, порушення миру і актів агресії). По-друге, це індивідуальні заходи, що реалізуються окремими державами у формі розриву спортивних контактів, бойкотів спортивних змагань, інших заходів політичного впливу, які за своєю природою є реторсіями, тобто, правомірними заходами у відповідь на міжнародно-протиправне діяння. По-третє, виділені санкції, які є засобами впливу з боку міжнародних спортивних організацій – МОК, різноманітних спортивних федерацій та асоціацій. Останні можуть бути реакцією як на порушення спортивних правил, так і міжнародних правопорушень (Internationally Wrongful Acts – у розумінні Статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння).

International sports are an integral part of international relations. Through the levers of international sports, political pressure, diplomatic influence, and direct sanctions can be applied to violators of the international legal order, primarily in human rights protection, ensuring peace and global security. The issue of the application of sanctions in international sports, the order of their application, efficiency and expediency, the correlation in this context of measures implemented by states, international organizations, and international sports (non-governmental) organizations, the possibility of consolidating the efforts of various actors, etc., became especially relevant after the beginning of the large-scale Russian aggression against of Ukraine.The study is devoted to investigating the experience of using sanctions in international sports as a tool for responding to internationally wrongful acts, the mechanisms of their implementation, and clarifying the legal nature of these measures. A distinction is made between different types of restrictive measures that can be used in international sports. First, these are collective sanctions based on formally binding norms of international law and are measures of international responsibility. This group includes the measures provided by the International Convention against Apartheid in Sports, and the resolutions of the UN Security Council set out the UN Security Council’s powers to maintain peace (Chapter VII of the UN Charter – Action with Respect to Threats to the Peace, Breaches of the Peace, and Acts of Aggression). Secondly, these are individual measures implemented by individual states in the form of severing sports contacts, boycotts of sports competitions, and other actions of political influence, which by their nature are retorsions that are legitimate measures in response to an internationally wrongful act. Thirdly, sanctions are highlighted, which are means of influence on the part of international sports organizations – the IOC, various sports federations, and associations. The latter can be a reaction to both violations of sports rules and internationally wrongful acts.