Воєнна проза Е. Гемінґвея у новітньому українському перекладі (на прикладі роману «Прощавай, зброє»)

Abstract

Стаття є комплексним дослідженням, яке розглядає новітню українську версію роману Е. Гемінґвея «Прощавай, зброє» (перекладач В. Морозов, 2018 р.) з позиції перекладознавства та літературної компаративістики. Автор з’ясовує суспільно-літературні потреби України, які стали причиною повторного сучасного перекладу роману «Прощавай, зброє». Головною причиною повторного перекладу стала внутрішня суспільна потреба України осмислити російсько-українську війну гібридної фази (2014-2022). Національна література відгукнулася на цей суспільний запит створенням нових творів та зверненням до досвіду світової літератури, зокрема творчості Е. Гемінґвея, наскрізною темою доробку якого є війна. Необхідність повторного сучасного перекладу творів письменника, зокрема і роману «Прощавай, зброє», виникла також в наслідок того, що радянські інтерпретації доробку прозаїка створювалися в історико-суспільних умовах відмінних від сучасних та мали відмінні соціально-літературні функції. Окрім того, радянські переклади можуть створювати певні перешкоди для засвоєння роману молодим поколінням читачів через імовірну наявність застарілих мовних одиниць, евфемізацію, пом’якшення вульгаризмів, культурно-історичну адаптацію, купюри. У статті досліджено особливості творчої взаємодії індивідуальних манер письма Е. Гемінґвея та В. Морозова. Розглянуто стратегію перекладача, застосовану для успішної роботи з особливою манерою письма прозаїка – “Гемінґвеївським айсбергом”. Адекватність перекладу роману, який містить значний масив імпліцитної інформації у підтексті, досягнута завдяки професійному вмінню В. Морозова сягати прихованої текстової інформації оригіналу, а також зверненню перекладача до стратегії ментальної візуалізації кожного епізоду твору у власній уяві. У статті досліджено також читач-орієнтовані лексичні, лексико-стилістичні, граматико-стилістичні перекладацькі трансформації (конкретизації, заміни, додавання, вилучення), які сприяють швидкому засвоєнню новітньої інтерпретації роману українською читацькою аудиторією, стимулюючи в такий спосіб міжлітературну комунікацію.

The article is a complex study of the modern Ukrainian version of E. Hemingway's novel A Farewell to Arms (translated by V. Morozov, 2018) from the standpoint of Translation Studies and Comparative Literature Studies. The author of the article highlights those socio-literary needs of Ukraine which have led to the start of the modern translation of E. Hemingway's fiction works (including the novel A Farewell to Arms). The main reason for translating these literary works anew was Ukraine's internal social need to apperceive the Russian-Ukrainian war in its hybrid phase (2014-2022). Ukrainian literature has responded to this public demand by creating new literary works and by turning to the experience of world literature, namely to fiction works created by E. Hemingway as his cross-cutting literary theme is war. The need to translate E. Hemingway's novels and short stories anew has also risen because the Soviet interpretations of these works were created under different historical and social conditions. Thus, those translations performed different socio-literary functions. Furthermore, Soviet translations may create certain barriers to the perception of the novel by the present-day younger readers due to the possible presence of obsolescent language units, euphemism, mitigation of vulgarities, cultural and historical adaptation, and abridgements. The author of the article investigates the creative interaction of E. Hemingway’s and V. Morozov’s manners of writing. The author of the article studies the successful translation strategy used by V. Morozov to cope with Hemingway’s most complicated style feature – “the Principle of Iceberg”. The adequacy of the translation of the novel which contains a significant array of implicit information is achieved due to the professional skill of V. Morozov to reach the hidden information of the original text, as well as the translator's use of the strategy of mental visualization of each episode. The article also examines the reader-oriented lexical, lexico-stylistic, grammatical-stylistic translation transformations (concretization, replacement, addition, removal). These transformations promote the perception of the modern version of the novel by Ukrainian readership, thus stimulating cross-literary communication.