Формування комунікативної компетенції майбутніх перекладачів

Abstract

У статті досліджується процес формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів як один із важливих елементів в навчальній системі закладів вищої освіти України. Проаналізовано трактування сутності категорій «компетентність», «комунікативна компетентність», «іншомовна комунікативна компетентність» та «комунікативна компетентність майбутнього перекладача». Пропонуємо розуміти під «комунікативною компетентністю майбутнього перекладача» інтегроване поняття, сукупність знань, умінь та навичок, необхідних перекладачеві для здійснення професійної діяльності. Визначено, що компонентами комунікативної компетенції майбутніх перекладачів є різні категорії компетенцій: соціокультурна компетентність, мовленнєва компетентність, прагматичні компетенції, дискурсивні компетенції, функціональні компетенції та компетентність взаємодії. Відображено важливість розвитку комунікативної компетентності майбутніх перекладачів в рамках вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти шляхом застосування тематичних досліджень, методів групової роботи, методики моделювання мовних ситуацій професійної та загальнокультурної спрямованості з використанням цифрового контенту, аудіо-лінгвального методу, аудіовізуального методу, лінгво-соціокультурної методики, проблемно-дослідницького методу та проектної методології. Встановлено, що для успішного формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів необхідно використовувати певні типи завдань, які найбільш ефективні в процесі навчання. Визначено результати від формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів ЗВО. Розроблено рекомендації щодо формування комунікативної компетентності майбутніх перекладачів. У результаті проведеного дослідження виявлено, що формування перекладацької компетенції у студентів є складним процесом через велику кількість змінних, які слід враховувати на навчальному курсі. Визначено, що комунікативна компетентність є важливою рисою характеру, необхідною для перекладача у XXI столітті.

The paper studies process of formation of communicative competence of future translators as one of the important elements in the educational system of higher education institutions of Ukraine. The interpretation of the essence of the categories "competence", "communicative competence", "foreign language communicative competence" and "communicative competence of the future translator" is analyzed. We propose to understand the "communicative competence of the future translator" as an integrated concept, a set of knowledge, skills and abilities necessary for a translator to carry out professional activities. It is determined that the components of communicative competence of future translators are different categories of competences: socio-cultural competence, speech competence, pragmatic competences, discursive competences, functional competences and interaction competence. The importance of developing communicative competence of future translators in the study of foreign languages in higher education through the use of case studies, group work methods, methods of modeling language situations of professional and general cultural orientation using digital content, audio-linguistic method, audiovisual method, audiovisual method , problem-research method and project methodology. It is established that for the successful formation of communicative competence of future translators it is necessary to use certain types of tasks that are most effective in the learning process. The results from the formation of communicative competence of future freelance translators are determined. Recommendations for the formation of communicative competence of future translators have been developed. As a result of the study, it was found that the formation of translation competence in students is a complex process due to the large number of variables that should be considered in the course. It is determined that communicative competence is an important character trait necessary for a translator in the XXI century.