Theoretical basis of the systemic approach to the formation of linguistic personality

Abstract

The main task of the article is to consider theoretical grounds of the systemic approach to the foreign language teaching in the context of linguistic personality formation. The systemic approach as an important theoretical basis of the learning process provides interaction of all the structural components of the learning model and is considered to be the main, holistic and most effective teaching vehicle, among the very important tasks of which are the development of means of representing the objects under research and construction as systems; studying of the structure of systems theories and various system concepts and developments; construction of generalized system models, models of different classes and specific properties of the systems. Systemic approach is considered an important theoretical basis of the learning process, providing conscious understanding of linguistic facts and phenomena in their interrelations and holistic system, encourages students to be careful in choosing language means for the transference of a certain content, the system of every block and the holistic system of the section and topic studied. There are several types of systemic approach: complex, structural, holistic. Thus, the linguistic personality is formed in a kind of coordinate system, which is given by certain values inherent in people, patterns of social behavior, peculiarities of world perception. Communicative competence is important for the functioning of linguistic personalities in different situations and circumstances of communication. The most typical communicative need of a linguistic personality is social communication, belonging to a certain social group, since linguistic personality is a social phenomenon having an individual aspect.

Основним завданням статті є розгляд теоретичних засад системного підходу до викладання іноземної мови в контексті формування мовної особистості. Системний підхід розглядається як важлива теоретична основа процесу навчання, що забезпечує взаємодію всіх структурних компонентів моделі навчання. Системний підхід до вивчення іноземних мов вважається основним, цілісним та найефективнішим інструментом навчання, серед найважливіших завдань якого є розробка засобів представлення досліджуваних і конструйованих об’єктів як систем; вивчення структури системних теорій та різноманітних системних концепцій і розробок; побудова узагальнених моделей систем, моделей різних класів і специфічних властивостей систем. Системний підхід вважається важливою теоретичною основою процесу навчання, що забезпечує усвідомлене розуміння мовних фактів і явищ у їх взаємозв’язках і цілісній системі, спонукає учнів до обережності у виборі мовних засобів для передачі певного змісту, системи кожного блоку й цілісної системи розділу та теми, що вивчається. Існує кілька видів системного підходу: комплексний, структурний, цілісний. Активне формування у здобувача вищої освіти пізнавальних умінь і, відповідно, пізнавальної компетентності покращує його світоглядну культуру, створюючи тим самим передумови для майбутньої професійної самореалізації. Таким чином, мовна особистість формується у своєрідній системі координат, яку задають наявні у людей цінності, моделі соціальної поведінки, особливості світосприйняття. Комунікативна компетентність важлива для функціонування мовних особистостей у різних ситуаціях та обставинах спілкування. Найбільш типовою комунікативною потребою мовної особистості є соціальне спілкування, приналежність до певної соціальної групи, оскільки мовна особистість є соціальним явищем, що має індивідуальний аспект.