Цивільно-правовий контроль у праві України

Abstract

У статті на підставі чинного законодавства розглянуто теоретичні засади цивільно-правового контролю у праві України з використання загальнонаукових методи пізнання, таких як системний, комплексний та порівняльний аналіз, методи типології та класифікації, історико-правовий, формально-юридичний, порівняльного правознавства. За допомогою міждисциплінарного методу загальне поняття контролю було розглянуто через юридичну категорію суб’єктивного права, яка розкриває сутність контролю незалежно від сфери здійснення контрольних процесів. Ця позиція зумовлена тим, що контроль полягає у стримуванні та напрямі вільних дій, що здійснюються учасниками суспільних відносин. Розглянутий зазвичай як функція управління, контроль у сфері цивільних правовідносин, як будь-яка інша категорія, аналізована з приватно-правових позицій, набуває ряду рис, властивих інститутам цивільного права. Сутністю контролю у цивільно-правовому сенсі виступає здатність суб’єкта цивільних відносин впливати на договірну діяльність. Зазначено, що цивільно-правовий контроль, заснований на сукупності суб’єктивних прав учасника цивільних правовідносин. Цивільно-правовий контроль відіграє особливу, подвійну роль у структурі договірних відносин, будучи його об’єктом і складаючи одночасно зміст цивільних правовідносин, виражається в сукупності основних та похідних прав, що випливають із факту участі у договірних відносинах, що мають організаційно-майновий характер. Зазначена класифікація дозволяє уточнити термінологію цивільного права у цій сфері та оперувати універсальними категоріями під час аналізу специфіки прояву цивільно-правового контролю, що дає можливість вийти на більш високий рівень узагальнення. У рамках розгляду питання правових форм динаміки цивільно-правового контролю, висвітлені ті форми, які опосе-редковують рух, зміну існуючих цивільних відносин та виникнення нових, тобто здійснення та захисту цивільно-правового контролю. Отримані результати дослідження дають змогу сформувати правові засади у сфері цивільно-правового регулювання контролю для подальшого вдосконален-ня цивільного законодавства.

Based on the current legislation, the article examines the theoretical foundations of civil-legal control in the law of Ukraine using general scientific methods of knowledge, such as systematic, complex and comparative analysis, methods of typology and classification, historical-legal, formal-legal, comparative jurisprudence. With the help of an interdisciplinary method, the general concept of control examined through the legal category of subjective law, which reveals the essence of control regardless of the scope of control processes. This position determined by the fact that control consists in restraining and directing free actions carried out by participants in social relations. Considered usually as a management function, control in the field of civil legal relations, like any other category analyzed from private legal positions, acquires a number of features characteristic of civil law institutions. The essence of control in the civil law sense is the ability of the subject of civil relations to influence contractual activity. It is noted that civil legal control is based on a set of subjective rights of a participant in civil legal relations. Civil-law control plays a special, dual role in the structure of contractual relations, being its object and constituting at the same time the content of civil legal relations, expressed in the set of basic and derivative rights arising from the fact of participation in contractual relations of an organizational and property nature. The specified classification makes it possible to clarify the terminology of civil law in this area and to operate with universal categories during the analysis of the specifics of the manifestation of civil-law control, which makes it possible to reach a higher level of generalization. As part of considering the issue of legal forms of the dynamics of civil-legal control, those forms that mediate the movement, change of existing civil relations and the emergence of new ones, i.e. implementation and protection of civil-legal control, are highlighted. The obtained research results make it possible to form legal foundations in the field of civil-law regulation of control for further improvement of civil legislation.