Стратегії і тактики українських ретрансляцій п’єс Шекспіра у світлі валоративної когнітивної варіантності

Abstract

У запропонованій розвідці обґрунтовуються перекладацькі стратегії і тактики, що є ефективними в українських ретрансляціях часово віддаленого першотвору для досягнення валоративної когнітивної варіантності одиниць оригіналу й одиниць перекладу з позицій фреймової семантики. Матеріалом дослідження слугували мовні і мовленнєві засоби образності, експресивності, емотивності й оцінки, які виокремлено із трагедій У. Шекспіра “King Lear” (1605) та “Romeo and Juliet” (1594) та їх українських ретрансляцій, авторами яких є П. Куліш (1880, 1901), М. Рильський (1941), В. Барка (1969), І. Стешенко (1952), Ю. Андрухович (2016). У статті обґрунтовано феномен валоративності, зокрема валоративної варіантності одиниць оригіналу й одиниць перекладу як результату когнітивного дисонансу мисленнєвого процесу автора і перекладача. У роботі продемонстровано валоративний когнітивний варіант концептуального змісту оригіналу у перекладі, який встановлюється шляхом фреймового мапування, у світлі фреймової семантики. Виявлено, що нерівноцінне аксіологічне забарвлення одиниць оригіналу й одиниць перекладу (послаблення / посилення оцінки або її заміна на протилежну) є підставою для обґрунтування валоративного когнітивного варіанту. Ефективними перекладацькими тактиками у відтворенні одиниць оригіналу за допомогою валоративного когнітивного варіанту у діахронних ретрансляціях часово віддаленого першотвору визначено репродуктивні тактики, які реалізуються шляхом лексико-граматичних трансформацій (морфологічної заміни, транспозиції) і лексико-семантичних трансформацій (диференціації, модуляції, конкретизації, смислового розвитку), та адаптивні тактики, які передбачають використання елімінації та ампліфікації.

The present research substantiates translation strategies and tactics that are effective in Ukrainian retranslations of a chronologically distant original to achieve valorative cognitive variance between the original units and the translation units in the light of frame semantics. The material of the research was linguistic means of imagery, expressiveness, emotiveness and evaluation, chosen from Shakespeare's tragedies “King Lear” (1605) and “Romeo and Juliet” (1594) and their Ukrainian diachronic retranslations performed by P. Kulish (1880, 1901), M. Rylsky (1941), V. Barka (1969), I. Steshenko (1952), Yu. Andrukhovych (2016). The article provides a thorough description of the phenomenon of variance, in particular valorative variance of original units and translation units as a result of cognitive dissonance of the author’s and the translator’s mental processes. A valorative cognitive variant of the conceptual content of the original in the retranslations, which is determined by means of frame mapping, is substantiated from the standpoint of the frame semantics. The basis for substantiating the valorative cognitive variant is unequal axiological colouring of the original units and the translation units (weakening / strengthening the evaluation or replacing it with the opposite one). Reproductive tactics, which are realized by lexical-grammatical transformations (morphological substitution, transposition) and lexicalsemantic transformations (differentiation, modulation, concretization, semantic development), and adaptive tactics that involve the use of elimination and amplification are defined as effective in Ukrainian retranslations of a chronologically distant original to achieve valorative cognitive variance between the original units and the translation units.