2020 / Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. Випуск 2(44)

Постійне посилання зібранняhttps://dspace.uzhnu.edu.ua/handle/lib/34915

Переглянути

Фільтри

2019 - 202076

Налаштування

Search Results

Зараз показуємо 1 - 10 з 76
  • Item type:Документ,
    Літописець української культури Словаччини (до 90-річчя від дня народження М.П.Романа)
    (ПП Данило С. І., 2020) Ференц, Надія Станіславівна
  • Item type:Документ,
  • Item type:Документ,
  • Item type:Документ,
  • Item type:Документ,
  • Item type:Документ,
    Трансформація фразеологізмів в українському медіадискурсі як реалізація ігрової комунікативної стратегії
    (ПП Данило С. І., 2020) Кондратенко, Наталія
    Анотація. У статті досліджено трансформовані фразеологізми, що є репрезентантами ігрової комунікативної стратегії взаємодії автора і читачів в українському медіадискурсі. Наголошено, що заголовкові комплекси виконують функцію привернення уваги читачів і визначають їхню подальшу інтенцію – ознайомитися з текстом повідомлення чи припинити читання. Наявність в заголовках трансформованих фразеологічних одиниць репрезентує ігрову комуніка- тивну стратегію взаємодії автор з читачем: читач декодує первинну форму фразеологізму та вступає з автором в діалог, актуалізуючи всі смислові шари заголовка. Основна мета полягала в аналізі фразеологізмів у заголовках українських електронних періодичних видань як реалізації ігрової комунікативної стратегії, що зумовило розв’язання таких завдань: визначити поняття ігрової комунікативної стратегії в межах лінгвопрагматичного потрактування мовної гри; проаналізувати фразеологічні одиниці у заголовкових комплексах електронних періодичних видань; визначити осо- бливості структурно-семантичних змін фразеологізмів і створити типологію трансформацій фразеологізмів у медіа- дискурсі за структурно-семантичними параметрами. Матеріалом дослідження слугували заголовкові комплекси мате- ріалів українських періодичних видань «Українська правда», «Тиждень», «Високий замок», «Газета по-українськи», «Україна молода», «Дзеркало тижня», що мають електронну версію, за 2017–2020 роки. Загалом проаналізовано понад 500 заголовкових комплексів з фразеологічними одиницями. У статті доведено, що ігрова стратегія інтригує читача, змушує його декодувати прихований зміст повідомлення, посилює інтелектуальний пошук тощо, тобто є вираженням комунікативної настанови на інтелектуальну гру й контамінацією медійного і ігрового дискурсів, а трансформова- ні фразеологізми беруть участь у реалізації ігрової стратегії автора та посилюють діалогічну взаємодію з читачами. Узагальнено, що трансформації фразеологізмів у заголовках представлено трьома групами: структурні, структурно- семантичні та комунікативно-функційні. До першої групи, що характеризується змінами компонентного складу без семантичних зрушень, віднесено розширення і редукцію; до другої групи, що охоплює зміни компонентного і змісто- вого рівня, належать субституція, контамінація та семантичне асоціювання; до третьої групи – зміни фукційного при- значення і відношення до дійсності у висловленні, що містить фразеологізм. Ключові слова: медіадискурс, ігровий дискурс, фразеологізм, трансформація, заголовок, прецедентний фено- мен, комунікативна стратегія.
  • Item type:Документ,
    Прецедентні вислови в мові сучасних українських ЗМІ (на матеріалі інтернетвидань "Дзеркало тижня" та "Україна молода" за 2019-2020 роки)
    (ПП Данило С. І., 2020) Гоца, Еріка Дюлівна
    Анотація. Сучасна мовна практика ЗМІ демонструє широку варіативність у вживанні мови, функціонування якої стає все більш гетерогенним. Сьогодні невід’ємною ознакою творчого почерку, специфікою ідіостилю публіцистів ста- ло використання прецедентних висловів. Таке явище є типовим у мові відомих українських видань «Дзеркало тижня» та «Україна молода». Мета статті – лінгвостилістичний аналіз прецедентних висловів у текстах сучасних українських інтернет-видань «Дзеркало тижня» та «Україна молода» за 2019–2020 роки. До аналізу було залучено передусім заголовки, у яких най- частіше вживаються такі одиниці. При цьому до прецедентних висловів ми не відносимо ідіоми. Новизна дослідження полягає в тому, що представлений у ньому фактаж уводиться в науковий обіг уперше. Дослідження засвідчило активізацію в мові українських видань «Дзеркало тижня» та «Україна молода» пре- цедентних висловів, серед яких виділяємо прислів’я, приказки, афоризми, цитати з відомих художніх творів, фільмів, популярних пісень. Ці мовні одиниці надають мові ЗМІ більшої виразності та експресивності. У їх складі виділяються нетрансформовані і трансформовані прецедентні вислови з помітною перевагою останніх. Особливе стилістичне навантаження мають трансформовані прецедентні вислови, які часто відображають різні прийоми мовної гри, надаючи публікаціям емоційно-експресивного, іронічного чи сатиричного відтінку. Трансформа- ція прецедентих висловів відбувається завдяки таким прийомам, як лексична субституція (заміна компонентів у струк- турі звороту); експлікація (розширення будови через додавання мовних компонентів); імплікація (усічення частини звороту) тощо. У заголовках газети «Дзеркало тижня» найактивніше використовуються прецедентні вислови, цим самим про- буджуючи жвавий читацький інтерес до опублікованих матеріалів, однак прикро, що на більшості з них позначився вплив не української, а зарубіжної культури. Ключові слова: мова ЗМІ, прецедентні вислови, ремінісценції, трансформація, інтертекстуальність.
  • Item type:Документ,
    Неосемантизми в складі нових українських фразеологізмів
    (ПП Данило С. І., 2020) Вознюк, Юлія
    Анотація. У статті запропоновано дефініцію поняття «фразеологічна інновація», схарактеризовано різні термі- ни, які використовують лінгвісти для найменування нових фразеологічних одиниць: неологічний фразеологізм, фразе- ологічна інновація, неофразема. Визначено, що до фразеологічних інновацій належать власне фразеологічні інновації, для яких характерні новизна форми і значення, фразеологічні одиниці із новонабутою семантикою, модифіковані мовні форми та запозичення. З’ясовано основні джерела нових фразеологізмів: засоби масової інформації (друковані, електронні медійні тек- сти), політичні рекламні тексти та гасла, тексти комерційної реклами, прецедентні вислови відомих людей, професіо- налізми, терміни, розмовна лексика тощо. Окреслено основні ознаки нових фразеологізмів, установлено, що важливими компонентами нових фразеоло- гізмів є неосемантизми – лексеми, що з’явилися у мові внаслідок семантичного словотворення в межах уже відомого слова; приховані новозапозичення, що є новим значенням раніше адаптованого іншомовного слова, запозичене у тій же формі, від того ж або й іншого прототипу з тієї ж або з іншої мови-джерела; або новотвори, які постали завдяки повторному використанню тієї ж словотвірної моделі для позначення нового поняття. На конкретних прикладах досліджено особливості функціонування неосемантизмів у структурі неофразем сірий ринок, сіра зона, тіньова економіка, тіньовий бізнес, тіньовий ринок, обвал цін, промивання мізків та ін. З’ясовано, що високу активність у складі нових фразеологізмів виявляють неосемантизми, які мовці використовують здебільшого для створення негативної чи позитивної оцінки описуваного явища, виконання певного стилістичного завдання на основі таких семантичних змін: розширення значення (виникнення нових семем у змістовій структурі слова), метафо- ризація за подібністю форми чи функції, приховане запозичення. Продемонстровано виникнення нових сполук, які не просто утворені внаслідок образного вживання лексем, а функціонують зі сформованими та відтворюваними у мовній практиці значеннями, стають константами мови сьогодення. Ключові слова: фразеологізм, фразеологічна інновація, неофразема, неосемантизм, семантична деривація, ме- тафора, розширення / звуження значення.
  • Item type:Документ,
    Функціонально-стилістичні параметри фразеологічних одиниць у збірці репортажів Лесі Богуславець "На прощу до рідної землі"
    (ПП Данило С. І., 2020) Бикова, Ольга
    Анотація. Мета дослідження – з’ясувати наявність та функціонально-стилістичні параметри фразеологічних одиниць у збірці репортажів Лесі Богуславець «На прощу до рідної землі». Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких конкретних завдань: розглянути фразеологічні одиниці та їхні основні диференційні ознаки, класи- фікаційні параметри; визначити ті типи фразеологізмів, які найчастіше вживаються у текстах репортажів збірки Лесі Богуславець «На прощу до рідної землі», розкрити основні функції фразеологізмів; виявити прийоми трансформу- вання фразеологічних одиниць відповідно до їхніх функціональних можливостей у репортажних текстах збірки «На прощу до рідної землі». Основними методами, які використано для проведення теоретичного дослідження, стали: загальнонаукові методи добору і систематизації матеріалу, методи теоретичного узагальнення результатів. Для науко- вого осмислення історіографії та джерельної бази дослідження використано порівняльний аналіз та бібліографічно- описовий метод. Для збирання первинних емпіричних даних використано метод спостереження. У статті проаналізовано фразеологічні одиниці в збірці репортажів «На прощу до рідної землі» Лесі Богусла- вець. Розглянуто способи введення у текст репортажів фразеологічних одиниць у традиційному та зміненому вигляді. Авторка наголошує на семантичних змінах фразеологічних одиниць, які, трансформуючись, набувають нових експре- сивно-емоційних відтінків, що впливають на масову свідомість реципієнтів. У дослідженні визначено типи, роль та стилістичні функції фразеологічних одиниць у репортажних текстах збірки «На прощу до рідної землі». Виявлено, що у збірці «На прощу до рідної землі» фразеологічні одиниці реалізо- вують кілька ключових стилістичних функцій, зокрема оцінну, емоційно-експресивну, а також виражають імпліцитні зв’язки тексту. З’ясовано, що у репортажних текстах Лесі Богуславець функціонують фразеологізми найрізноманітні- шої семантики, синтаксичної будови, образно-експресивного потенціалу. Вивчення фразеологізмів переконує в тому, що вони виступають засобом найяскравішої виразності, емоційної забарвленості, стилістичної експресивності, а від- так часто вживаються в репортажних текстах. Ключові слова: репортаж, фразеологічна одиниця, стилістична трансформація, стилістичні функції.
  • Item type:Документ,
    Жанрова своєрідність роману Олеся Ульяненка "Перли і свині"
    (ПП Данило С. І., 2020) Штейнбук, Фелікс
    Анотація. У статті з’ясовано, що творчість Олеся Ульяненка становить неабияку рецепційну проблему. А тому мета пропонованої розвідки полягає в тому, аби на противагу традиційним, переважно морально-етичним підходам, зокрема, до аналізу роману Олеся Ульяненка «Перли і свині» запропонувати альтернативну інтерпретацію, спрямовану передусім на визначення жанрової своєрідності цього твору. У зв’язку із цим актуальна розвідка ґрунтується на засадах розробленого та апробованого у тракті докторських і постдокторських студій тілесно-міметичного методу розгляду ху- дожніх творів, який полягає в тому, що літературні тексти передусім досліджуються з огляду на їхню тілесну детермі- нованість, і який можна визначити як метод аналізу тілесно-буттєвого підґрунтя художнього дискурсу. Унаслідок цього було зроблено висновки, за якими, по-перше, жанр аналізованого роману «Перли і свині» можна визначити як роман- фантасмагорію, що становить довільний та, щонайменше, несистематичний симбіоз найрізноманітніших художніх факторів, чинників, елементів, а навіть тенденцій та аспірацій. По-друге, у такий спосіб ідентифікований жанр твору яскраво і надзвичайно гостро актуалізує стару, як літературний світ, проблему співвідношення реальності та худож- ньої фікційності чи сформульовану ще Платоном та Аристотелем проблему мімезису. По-третє, оскільки в сучасному контексті мімезис розглядається, за В. Подорогою, як близька, недистантна та незнакова взаємодія, то це означає, що дискурс роману розгортається на онтологічному ґрунті, основу якого становить продукування літератури в чистому, сказати б, вигляді, тобто у форматі, не обмеженому жодними рамками, правилами, вимогами, жанровими конвенціями, а навіть авторською автентичністю. Натомість сформульоване в такий спосіб розуміння сенсу аналізованого твору дозволяє ствердити, що са́ме завдяки фантасмагоричному штибу роману «Перли і свіні» є достатньо підстав і справді говорити про те, що Олесь Ульяненко і «сьогодні прагне поетичним словом, цим непроминущим світлом любови, впо- вільнити стрімководь земного часу» (Є. Пашковський). Ключові слова: Олесь Ульяненко, тілесно-міметичний метод, жанрова своєрідність, роман-фантасмагорія, мімезис.