Цивільно-процесуальна норма права та норма конституційного права: співвідношення понять

Abstract

У статті проаналізовано порівняльну характеристику та взаємозв’язок цивільно-процесуальної норми права й норми конституційного права. Передбачено, що натепер однією з найбільш актуальних проблем правової науки є проблема взаємозв’язку норм права, яка досліджується як загальнонаукова проблема, як проблема співвідношення різних галузей права, правових інститутів та окремих правових норм. Структурі й застосуванню норм цивільного процесуального та конституційного права приділяється увага в загальній теорії права, в науках конституційного, цивільного процесуального права. Авторами досліджено цивільно-процесуальні норми права та норми конституційного права; наявні наукові концепції визначення «норми права», розглянуто проблематику теоретичного визначення норми права на прикладі сучасних аспектів співвідношення консти туційно-правових норм і цивільних процесуальних норм у європейських правових системах. Правова норма розглядається як постулат досконалості суспільства, держави та правового регулювання суспільних відносин, але лише за умови відповідності конкретної норми принципам права, ідеям права, концепту-аксіоми пріоритету природних основних прав особи. Наголошено, що судом та іншими органами цивільної юрисдикції застосовуються норми конституційного права під час розгляду й вирішення цивільних справ (визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право тощо). Отже, правильне застосування відповідних норм матеріального права органами цивільної юрисдикції безпосередньо впливає на законність їхньої діяль ності й рішень, які ухвалюються в цивільній справі. Як висновок авторами зазначено, що дослідження змісту взаємозв’язку норм конституційного та цивільного процесуального права в контексті визначення їх регулювального впливу на формування й реалізацію процесуальних юридичних фактів під час здійснення цивільного судочинства дає змогу сформулювати теоретичні умовиводи та узагальнення, які сприятимуть більш глибокому розумінню міжгалузевої взаємодії норм права в процесі здійснення цивільного судочинства та їх впливу на динаміку цивільного процесу. The article analyzes the comparative characteristics and interrelation of the civil procedural rule of law and the rule of constitutional law. The article predicts that one of the most pressing problems of legal science today is the problem of the interconnection of legal norms, which is investigated as a general scientific problem, as a problem of correlation of different branches of law, legal institutions and separate legal norms. The structure and application of the rules of civil procedural and constitutional law is given attention in the general theory of law, in the sciences of constitutional, civil procedural law. The authors investigate the civil procedural norms of law and the norm of constitutional law; the existing scientific concepts of the definition of “rule of law”, the problems of theoretical definition of the rule of law on the example of modern aspects of the relation between constitutional and legal procedural norms in European legal systems are considered. The legal norm is regarded as the postulate of the perfection of society, the state and the legal regulation of social relations, but only if the specific norm is consistent with the principles of law, the ideas of law, the concept axiom of the priority of natural fundamental rights of the individual. It is emphasized that the court and other bodies of civil jurisdiction apply the rules of constitutional law in the consideration and resolution of civil cases (recognition of a right; invalidation; termination of an infringing law, etc.), thus the proper application of the relevant rules of substantive law by the civil jurisdiction the legality of their activities and decisions taken in civil matters. The authors conclude that the study of the content of the relationship between the rules of constitutional and civil procedural law in the context of determining their regulatory influence on the formation and implementation of procedural legal facts in the course of civil proceedings allows us to formulate theoretical conclusions and generalizations that will facilitate the interaction between rules of law in the course of civil proceedings and their impact on the dynamics of the civil process.