Про співвідношення норм адміністративного та трудового права у регулюванні припинення державної служби

Abstract

Стаття присвячена аналізу особливостей співвідношення норм адміністративного та трудового права у регулюванні припинення державної служби. Відзначено, що вітчизняна модель правового регулювання припинення державної служби ґрунтується на поєднанні норм адміністративного та трудового права, проте за провідної ролі норм адміністративного права, які мають місце у профільному Законі України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. (підстави для припинення державної служби, особливості передачі справ і майна державним службовцем, який звільняється, та ін.). Норми трудового права застосовуються до регулювання відносин із припинення державної служби у випадках або субсидіарного застосування (поширення у частині відносин, не врегульованих нормами публічного права) або ж бланкетного застосування (поширення у випадках безпосередньої до но них відсилки). Трудо-правові норми регламентують окремі питання, пов’язані із припиненням державної служби (особливості деяких підстав для припинення державної служби, гарантії для державних службовців, які звільняються, та ін.). Автором узагальнено, що у державах Європи відносно співвідношення норм адміністративного та трудового права у регулюванні державної служби (у тому числі її припинення) мають місце дві основні моделі: а) публічного правового регулювання – застосування норм публічного (адміністративного) права (ФРН, Угорщина та ін.); б) публічно-приватного правового регулювання (Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Хорватія та ін.), у межах якої положення трудового законодавства мають як субсидіарне, так і бланкетне застосування. Таким чином, Україна за сучасної її моделі співвідношення норм адміністративного та трудового права у регулюванні припинення державної служби належить до держав моделі публічно-приватного правового регулювання. Зроблено висновок, що з огляду на дискусії між представниками адміністративного та трудового права стосовно доцільності поширення законодавства України про працю на відносини з припинення державної служби, перспективи дослідження пов’язуються із виокремленням переваг та недоліків моделі України з метою внесення пропозицій щодо її можливого вдосконалення. The article is devoted to the analysis of the specifics of the correlation between administrative and labour law provisions in regulating the termination of civil service. It is noted that the national model of legal regulation of civil service termination is based on a combination of administrative and labour law provisions, with the leading role played by administrative law norms, as enshrined in the Law of Ukraine “On Civil Service” dated December 10, 2015 (grounds for termination of civil service, specifics of case and property handover by a civil servant, etc.). Labour law provisions are applied to regulate relations concerning the termination of civil service either through subsidiary application (extending to relations not regulated by public law provisions) or blanket application (extending in cases of direct reference to them). These norms govern specific issues related to the termination of civil service (specifics of certain grounds for termination, guarantees for dismissed civil servants, etc.) It is summarised that in European countries, regarding the correlation of administrative and labour law provisions in the regulation of civil service (including its termination), two main models exist: a) public law regulation – application of public (administrative) law provisions (Germany, Hungary, etc.); b) public-private law regulation (Lithuania, Latvia, Estonia, Poland, Slovenia, Croatia, etc.), within which labour law provisions are applied both subsidiarily and through blanket references. Thus, Ukraine, under its current model of correlating administrative and labour law provisions in regulating civil service termination, belongs to the group of countries with a public-private law regulation model. It is noted that given the ongoing debates between administrative and labour law experts regarding the appropriateness of applying labour legislation to civil service termination relations, future research should focus on identifying the advantages and disadvantages of Ukraine’s model to propose possible improvements.