Некоректність використання індексу маси тіла як критерію діагностики надмірної маси тіла та ожиріння у дітей
Дата
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Гельветика
Анотація
Мета: співставлення показників ІМТ у дітей із надмірною масою тіла та ожирінням за даними біоімпедансного обсте-ження з урахуванням не тільки вмісту жирових мас, а й умісту скелетних м’язів та оцінки їхньої сили за допомогою стандарт-ного кистьового ізометричного тесту.Матеріали та методи. До дослідження було залучено 222 дитини віком від 9 до 14 років. Біоімпедансне дослідження проводилося за допомогою біоелектричного імпедансного аналізатору TANITA МC-780 MA (Японія). Сила скелетних м’язів оцінювалася з використанням стандартизованого кистьового ізометричного тесту за допомогою цифрового кистьового дина-мометра Handexer Grip Strength Tester (США). Статистична вірогідність відмінностей між підгрупами оцінювалася за допо-могою критерію Стьюдента для незалежних вибірок за рівня значимості р < 0,05 за допомогою статистичного програмного пакету Minitab® 21.3.1 (freeware version).Результати. Аналіз отриманих даних як у дівчат, так і у хлопчиків показав, що середнє значення ІМТ у всіх трьох обсте-жених підгрупах статистично вірогідно не відрізнялося, що, на нашу думку підтверджує, що цей показник не може релевантно відобразити особливості компонентного складу тіла обстежених осіб. Цей висновок підтверджується тим, що знайдено висо-кодостовірні відмінності між середнім значенням показника ВМЖ% в усіх трьох підгрупах, як у хлопчиків, так і у дівчат, за близьких значень ІМТ. Що стосується показників умісту скелетних м’язів, то найінформативнішими з них виявилися індекс м’язів кінцівок (ІМК) та відсотковий уміст м’язів кінцівок (ВМК), які чітко дають змогу віддиференціювати дітей із саркопе-нією від тих обстежених, що мають нормальний уміст скелетних м’язів. Висновки. 1. Індекс маси тіла не може вважатися коректним діагностичним критерієм для діагностики надмірної маси тіла та ожиріння у дітей, оскільки він завищує діагностику цих станів у випадку великої м’язової маси і, навпаки, занижує їх виявлення при саркопенічному ожирінні.2. Для діагностики надмірної маси тіла та ожиріння і виявлення осіб, що входять у групу кардіо-метаболічного ризику, доцільно використовувати визначення компонентного складу тіла за допомогою біоімпедансометрії.
The purpose of our study was to compare BMI indicators in overweight and obese children according to bioimpedance examination, taking into account not only the content of fat mass, but also the content of skeletal muscles and assessing their strength using a standard hand isometric test.Materials and methods. 222 children aged 9 to 14 were involved in the study. The bioimpedance study was carried out using the "TANITA MC-780 MA" bioelectrical impedance analyzer (Japan). Skeletal muscle strength was assessed using a standardized hand isometric test using a Handexer Grip Strength Tester digital hand dynamometer (USA). The statistical probability of differences between subgroups was assessed using the Student’s test for independent samples at a significance level of p < 0.05, using the statistical software package Minitab® 21.3.1 (freeware version).Results. The analysis of the obtained data, both in girls and in boys, showed that the average value of BMI in all three examined subgroups did not statistically significantly differ, which, in our opinion, confirms that this indicator cannot relevantly reflect the peculiarities of the component composition of the body of the examined persons This conclusion is supported by the fact that highly reliable differences were found between the mean value of the BMD% indicator in all three subgroups, both in boys and in girls at similar BMI values. As for the indicators of skeletal muscle content, the most informative of them were the limb muscle index (LMI) and the percentage of limb muscle content (LMC), which clearly differentiate children with sarcopenia from those observed with normal content skeletal muscles.Conclusions. 1. The body mass index cannot be considered a correct diagnostic criterion for the diagnosis of overweight and obesity in children, since it overestimates the diagnosis of these conditions in the case of large muscle mass, and vice versa – underestimates their detection in sarcopenic obesity. 2. For the diagnosis of overweight and obesity and the identification of persons in the cardio-metabolic risk group, it is advisable to use the determination of the component composition of the body with the help of bioimpedancemetry.
Опис
DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/08
Тип публікації
Text
Тип текстової публікації
Стаття
ISSN
2077-6594
Ключові слова
індекс маси тіла, біоімпедансний метод, компонентний склад тіла, скелетні м’язи, надмірна маса тіла, ожиріння, діти, body mass index, bioimpedance method, body composition, skeletal muscles, overweight, obesity, children
Бібліографічний опис
Паламарчук, О., Лукащук, С., Сливка, Я., Дербак, М., & Ганич, О. (2024). Некоректність використання індексу маси тіла як критерію діагностики надмірної маси тіла та ожиріння у дітей. Україна. Здоров’я нації, (1), 46–51.