Трудова дисципліна в контексті трудових відносин під час воєнного стану

Abstract

Запровадження воєнного стану в Україні стало безпрецедентним викликом для системи трудових відносин, що зумовило суттєве переформатування правового регулювання трудової дисципліни. Якщо у мирний час вона виступає засобом підтримання стабільності виробничого процесу, то в умовах війни набуває стратегічного значення як фактор безпеки, соціальної стабільності та ефективності господарської діяльності. Водночас застосування спеціальних правових режимів супроводжується ризиком звуження трудових гарантій, що породжує колізії між нормами Кодексу законів про працю України та Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».У сучасній науковій літературі започатковано низку досліджень, спрямованих на розкриття особливостей функціонування трудових правовідносин під час війни. Монографічні праці узагальнюють зміни в інститутах трудового права та створюють базу для аналізу дисциплінарних механізмів. Збірники наукових праць на дану тематику систематизують тематику строкових договорів, переведення без згоди працівника, спрощених процедур звільнення. Окремі проаналізовані публікації висвітлюють практичні аспекти забезпечення трудової дисципліни у віддаленій формі роботи та у сферах критичної інфраструктури. Водночас питання дисциплінарної відповідальності в умовах воєнного стану залишаються фрагментарно розглянутими, що зумовлює потребу в комплексному дослідженні.У статті проаналізовано конституційні гарантії трудових прав, положення КЗпП України та спеціального Закону No 2136-IX, що визначає організацію трудових відносин у період воєнного стану. Розкрито зміни у правовому регулюванні: можливість переведення працівника без згоди, спрощені процедури звільнення, скорочення строків попередження про зміну істотних умов праці. Висвітлено вплив воєнних факторів на дисципліну: мобілізація, евакуація, перебої з енергопостачанням і транспортом, дистанційна робота. Показано колізії між загальними та спеціальними нормами трудового законодавства, що призводять до неоднозначності судової практики. Запропоновано механізми вдосконалення: закріплення мінімальних процесуальних гарантій при застосуванні дисциплінарних стягнень, розроблення типових правил внутрішнього розпорядку на період воєнного стану, формування єдиних підходів судової практики. The introduction of martial law in Ukraine has become an unprecedented challenge for the system of labour relations, which led to a substantial transformation of the legal regulation of labour discipline. While in peacetime it functions as a means of maintaining stability of the production process, in wartime it acquires strategic importance as a factor of security, social stability, and efficiency of economic activity. At the same time, the application of special legal regimes is accompanied by the risk of narrowing labour guarantees, which generates conflicts between the provisions of the Labour Code of Ukraine and the Law “On the Organisation of Labour Relations under Martial Law”.In modern scientific literature, a number of studies have been initiated aimed at revealing the peculiarities of the functioning of labor relations during wartime. Monographic works summarize changes in labor law institutions and create a basis for the analysis of disciplinary mechanisms. Collections of scientific works on this topic systematize the topics of fixed-term contracts, transfer without the employee’s consent, simplified dismissal procedures. Separate analyzed publications highlight practical aspects of ensuring labor discipline in remote work and in areas of critical infrastructure. At the same time, issues of disciplinary liability in martial law conditions remain fragmentarily considered, which necessitates the need for comprehensive research.The article analyses constitutional guarantees of labour rights, provisions of the Labour Code of Ukraine, and the special Law No. 2136-IX, which regulates the organisation of labour relations during martial law. The following legislative changes are examined: the possibility of transferring an employee without consent, simplified dismissal procedures, and shortened terms of notification on changes in essential working conditions. The influence of wartime factors on discipline – mobilisation, evacuation, interruptions in energy supply and transportation, remote work – is disclosed. The study demonstrates conflicts between general and special provisions of labour legislation, which result in inconsistent judicial practice. Proposed mechanisms of improvement include: establishing minimum procedural guarantees for applying disciplinary sanctions, developing standard rules of internal labour regulations for martial law, and forming unified judicial approaches.