Формування перекладацьких компетенцій у філологів-романістів в умовах воєнного стану (на матеріалі перекладу україномовних путівників французькою мовою)

Abstract

У статті розглядаються особливості формування перекладацьких компетенцій у студентів-філологів романського профілю на матеріалі перекладу туристичних путівників з української мови на французьку. Особлива увага приділяється специфіці перекладацької діяльності в умовах воєнного стану, коли туристичні тексти набувають додаткового культурно-промоційного значення для представлення України у франкомовному світі. Дослідження базується на компетентнісному підході, що включає розвиток мовної, міжкультурної, текстової та стратегічної субкомпетенцій згідно з концепцією Л. М. Черноватого та Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти. Аналізуються основні перекладацькі трансформації за класифікацією Вине і Дарбельне: лексичні (транслітерація, описовий переклад, генералізація, конкретизація), граматичні (членування речення, заміна членів речення) та стилістичні (нейтралізація метафор, адаптація емоційного тону). На конкретних прикладах демонструється специфіка передачі українських реалій, топонімів, назв традиційних страв та архітектурних пам’яток французькою мовою. Окремо розглядається проблема дискурсивних відмінностей: український туристичний текст характеризується метафоричністю та емоційністю, тоді як французький тяжіє до фактографічності та стриманості. У статті представлено методику формування перекладацьких компетенцій через систему вправ, що включає порівняльний аналіз українських і французьких туристичних дискурсів, переклад з обґрунтуванням трансформацій та створення україно-французького глосарія реалій. Особливу увагу приділено актуалізуючим трансформаціям у воєнний час, коли туристичні путівники трансформуються у культурно-меморіальні документи, що вимагає від перекладача не лише лінгвістичної майстерності, а й етичної відповідальності та здатності до документування історичних подій. The article examines the peculiarities of developing translation competencies among students of Romance philology through the material of translating tourist guidebooks from Ukrainian into French. Special attention is paid to the specifics of translation activity under martial law, when tourist texts acquire additional cultural and promotional significance for repre-senting Ukraine in the French-speaking world. The research is based on a competency-based approach that includes the development of linguistic, intercultural, textual, and strategic sub-competencies according to L. M. Chernovatyi’s concept and the Common European Framework of Reference for Languages. The main translation transformations are analyzed according to Vinay and Darbelnet’s classification: lexical (transliteration, descriptive translation, generalization, specifica-tion), grammatical (sentence segmentation, part of speech shift), and stylistic (metaphor neutralization, emotional tone adaptation). Concrete examples demonstrate the specifics of rendering Ukrainian realia, toponyms, traditional dish names, and architectural monuments in French. The problem of discursive differences is examined separately: Ukrainian tourist texts are characterized by metaphoricity and emotionality, while French texts tend toward factography and restraint. The article presents a methodology for developing translation competencies through a system of exercises that includes com-parative analysis of Ukrainian and French tourist discourses, translation with justification of transformations, and creation of a Ukrainian-French glossary of realia. Special attention is given to actualizing transformations during wartime, when tourist guidebooks are transformed into cultural-memorial documents, requiring translators to possess not only linguistic mastery but also ethical responsibility and the ability to document historical events.