Ідеологічні фактори (детермінанти) проституції

Abstract

Статтю присвячено аналізу проституції як феномена, детермінованого не лише соціально-економічними та правовими чинниками, а й ідеологічними рамками, у яких суспільство осмислює сексуальність, працю й експлуатацію. Показано, що в умовах конституційно закріпленого ідеологічного плюралізму проституція в українському дискурсі коливається між інтерпретаціями як «девіації», «секс-праці», «ринку послуг» та «неминучого елементу урбанізованого життя». Наголошено, що війна, масові переміщення, бідність та цифровізація створюють сприятливий ґрунт для поширення неоліберальних ідеологем «швидкого заробітку» і комодифікації тіла.Розкрито роль ключових виробників ідей – органів державної влади, медіа та цифрових платформ, релігійних громад, освітніх інституцій і наукової спільноти – у формуванні мови опису проституції. Показано, що толерантні або нейтралізувальні наративи частини політиків і експертів, які зводять проблему до фіскальних, санітарних та контрольних вигод легалізації, витісняють із поля зору виміри структурної вразливості, насильства, торгівлі людьми й гендерної нерівності. Окрему увагу приділено науковим підходам, що інтерпретують проституцію як звичайну форму підприємницької діяльності, тим самим нормалізуючи її як легітимну соціальну практику.Аргументовано, що масова культура, журналістика та онлайн-середовище, романтизуючи моделі «легких грошей» і сексуалізованого успіху, сприяють повзучому зміщенню моральних меж, розмиванню різниці між соціально прийнятними й ризиковими моделями поведінки, особливо для молоді. У підсумку проституція ризикує втратити статус «класичної девіації» і бути перекодованою в одну з «нормальних» життєвих опцій. Робиться висновок, що ідеологічні фактори проституції в Україні слід розглядати як вагомий елемент кримінологічної небезпеки, який потребує цілеспрямованої реакції на рівні медіаполітики, освіти, культурних інституцій і державної стратегії безпеки, зорієнтованої на захист гідності, свободи, рівності та недопустимості експлуатації. The article is devoted to the analysis of prostitution as a phenomenon determined not only by socio-economic and legal factors, but also by the ideological framework within which society perceives sexuality, labor, and exploitation. It shows that in the context of constitutionally enshrined ideological pluralism, prostitution in Ukrainian discourse oscillates between interpretations as «deviation», «sex work», «service market», and «inevitable element of urban life». It is emphasized that war, mass displacement, poverty, and digitalization create fertile ground for the spread of neoliberal ideologies of «quick money» and commodification of the body.The role of key idea producers – government bodies, media and digital platforms, religious communities, educational institutions, and the scientific community – in shaping the language used to describe prostitution is revealed. It is shown that tolerant or neutralizing narratives of some politicians and experts, who reduce the problem to the fiscal, sanitary, and control benefits of legalization, push the dimensions of structural vulnerability, violence, human trafficking, and gender inequality out of sight. Particular attention is paid to scientific approaches that interpret prostitution as a normal form of entrepreneurial activity, thereby normalizing it as a legitimate social practice.It is argued that popular culture, journalism, and the online environment, by romanticizing models of «easy money» and sexualized success, contribute to a creeping shift in moral boundaries and blur the distinction between socially acceptable and risky behaviors, especially for young people. As a result, prostitution risks losing its status as a «classic deviation» and being recoded as one of the «normal» life options. It is concluded that the ideological factors of prostitution in Ukraine should be considered a significant element of criminological danger, which requires a targeted response at the level of media policy, education, cultural institutions, and state security strategy focused on protecting dignity, freedom, equality, and the inadmissibility of exploitation.