Особливості функціонального стану вегетативної нервової системи та адаптаційні можливості серцево-судинної системи дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави
Дата
Автори
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
ДУ «Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України»
Анотація
З метою оптимізації розробки програми фізичної терапї для учнів молодшего шкільного віку з порушеннями постави вивчений функціональний стан вегетативної нервної системи та визначено адаптаційний потенціал серцево-судинної системи. В результаті дослідження вивявлені гендерні особливості вегетативної реактивності дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави. Встановлено, що в стані спокою у 73,3% хлопчиків і 52,2% дівчаток переважав вегетативний дисбаланс з домінуванням симпатикотонії як у хлопчиків, при вегетативному індексі Кердо (30,±1,46) ум.од., так і у дівчаток (33,2±2,2) ум.од. При визначенні реакції на кліноортопробу встановлено, що 54,9% учнів мали відхилення від нормальних показників вегетативної реактивності, з формуванням патологічних варіантів: гіперсимпатикотонічного та асимпатокотнічного. При дослідженні вегетативної реативності в залежності від вихідного вегетативного тонусу виявилося, що нормальна реакція була більш характерною для дітей з ейтонією, при симпатокотонії ейтонічний тип реагування на ортопробу спостерігався в 6,4 рази рідше. Для дітей з симпатикотонічним вихідним вегетативним тонусом, напроти більш характерним був гіперсимпатокотонічний тип ВР, який спостерігався в 3,7 рази частіше, ніж при вихідній ейтонії. Кореляційний зв’язок патологічних типів реагування ВНС з адаптаційним потенціалом серцево-судинної системи свідчить про напругу адаптивних механізмів при зниженні резервних можливостей вегетативної регуляції, що необхідно враховувати під час розробки програм фізичної терапії для дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави.
In order to optimize the creation of physical therapy programs for primary school-aged children with postural disorders, the functional state of the autonomic nervous system was studied and the adaptive potential of the cardiovascular system was determined. The gender features of the autonomic reactivity of primary school-aged children with postural disorders were revealed. It was found that vegetative imbalance with sympathicotonia predominance in both boys with Kerdo vegetative index (30±1.46) conventional units, and girls (33.2±2.2) conventional unitswas prevalentat rest in 73.3% of boys and 52.2% of girls. It was found out that 54.9% of students had deviations from normal autonomic reactivity indices with pathological options formation: hypersympathicotonic and asympathicotonic. When studying the autonomic reactivity depending on the initial autonomic tone, it turned out that the normal reaction was more typical for children with eutonia; with sympathocotonia, the eutonictype of response to an orthostatic test was observed 6.4 times less frequent. For children with a sympathicotonic initial vegetative tone, on the contrary, hypersympathicotonic BB type was more typical, which was observed 3.7 times more often than in the initial eutonia. The correlation between the pathological types of ANS response and the adaptive potential of the cardiovascular system testifies to the tension of adaptive mechanisms against the decrease in the reserve capacity of vegetative regulation. The results obtained should be taken into account when developing physical therapy programs for primary school-aged children with postural disorders.
Опис
DOI: https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2019.191637
Тип публікації
Text
Тип текстової публікації
Стаття
ISSN
2077-6594
Ключові слова
школярі молодшого шкільного віку, порушення постави, вегетативна реактивність, адаптаційний потенціал, primary school-aged children, postural disorders, autonomic reactivity, adaptive potential
Бібліографічний опис
Афанасьєв, С., & Майков, Т. (2019). Особливості функціонального стану вегетативної нервової системи та адаптаційні можливості серцево-судинної системи дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави. Україна. Здоров’я нації, (3), 74–79.