Тактика слідчого експерименту під час розслідування умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання

Abstract

Наукова стаття присвячена висвітленню актуальним проблемам проведення слідчого експерименту на стадії досудового розслі дування кримінального провадження про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання. Проаналізовано наявні в юридичній літературі підходи до поняття слідчого експерименту як різновиду слідчої (розшукової) дії. Встановлено, що на законодавчому рівні слідчий експеримент проводиться у двох формах: у формі відтворення обстановки та обставин події, а також у формі дослідів чи випробовувань, тактика проведення яких має свої особливості. Аналізом мети слідчого екс перименту було доведено, що поняття «докази» є значно ширшим за поняття «відомості, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення» та на цій основі, запропоновано, авторську редакцію ч. 1 ст. 240 КПК України. Доведено, що слідчий експеримент на стадії досудового розслідування проводиться із підозрюваним та свідками умисно вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання. Констатовано, що в ході аналізу слідчо-судової практики у кримінальних проваджен нях досліджуваної категорії, під час допиту підозрюваного, останній у більшості випадків не може відтворити подій убивства, слідчий експеримент покликаний на активізацію у його пам’яті обставин вчиненого ним кримінального правопорушення. Встановлено, що особливістю слідчого експерименту під час розслідування умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душев ного хвилювання є проведення його з суб’єктом вчинення кримінального правопорушення у формі відтворення обстановки та обставин події, через його психологічний стан, у якому він перебував в момент інкримінованих йому дій. Розглянуто тактичні особливості на початковому, наступному та завершальному етапах проведення слідчого експерименту. Доведено, що перш ніж проводити слідчий екс перимент слідчому слід ретельно підготуватися та під час проведення здійснювати відеофіксацію. The scientific article is devoted to the coverage of actual problems of conducting an investigative experiment at the stage of pre-trial investigation of criminal proceedings about intentional homicide, committed in a state of strong mental agitation. The approaches in the legal literature to the concept of investigative experiment as a kind of investigative (investigative) action are analyzed. It is established that at the legislative level the investigative experiment is carried out in two forms: in the form of reproduction of the situation and circumstances of the event, as well as in the form of experiments or trials, the tactics of which have their own peculiarities. The analysis of the purpose of the investigative experiment proved that the concept of “evidence” is much broader than the concept of “information relevant to establishing the circumstances of a criminal offense” and, on this basis, the author's version of Part 1 of Art. 240 CPC of Ukraine. It is proved that the pre-trial investigative experiment is conducted with the suspect and witnesses of an intentional homicide, committed in a state of strong mental agitation. It was stated that during the analysis of the investigative-judicial practice in criminal proceedings of the investigated category, during the interrogation of the suspect, the latter in most cases can not reproduce the events of the murder, the investigative experiment is called to intensify in his memory the circumstances of the criminal offense committed by him. It is established that the peculiarity of an investigative experiment in the investigation of an intentional homicide, committed in a state of strong mental agitation is the conduct of it with the subject of a criminal offense in the form of reproduction of the situation and circumstances of the event, due to his psychological state in which he was at the time of the crimes charged with him. . Tactical features in the initial, next and final stages of the investigative experiment are considered. It is proved that before conducting the investigative experiment, the investigator should be carefully prepared and videotaped during the conduct.