Правові засади та інновації транскордонної співпраці: компонент регіонального та місцевого самоврядування

Abstract

Автори дослідження розкрили правові, теоретико-методологічні засади та практичну ефективність інноваційного підходу до транскордонної співпраці на рівні регіонального і органів місцевого самоврядування. Об’єктом дослідників став процес трансформації міжнародної співпраці та допомоги. Предметом – вдосконалення даної форми та її інноваційність. Саме на цьому рівні та його ефективності зосередили свій аналіз дослідники. Вони доводять переваги такої співпраці над державним рівнем для обох сторін, що беруть участь у даному процесі. Новий рівень виокремився з урахуванням практики співпраці попередніх десятиліть та на основі теоретико-методологічних і правових засад як особливий оперативний і ефективний в досягненні реальних результатів в час політичної турбулентності, глобалізаційних процесів, трансформацій та ведення повномасштабної війни Російською Федерацією проти України. Тема розкривається авторами на фоні історичних процесів, демократичних змін у посттоталітарних країнах, вирішення тих нагальних завдань, що стали перед ними на шляху до демократії, верховенства права та нових інституційних форм міжнародних відносин і міжнародної співпраці з метою подальшого цивілізаційного розвитку людства. Автори доводять, що пострадянська Україна, здобувши суверенітет і незалежність, розпочала свій новий шлях державотворчого розвитку на принципах демократії та верховенства права. З цією метою вона на законодавчому рівні реформувала суспільні відносини на рівні держави та міждержавних відносин, зокрема і у напрямі транскордонної співпраці. Україна на демократичному шляху і новій законодавчій базі продовжила транскордонну співпрацю відмінну від радянської, сповнену новим змістом, ефективними і видимими результатами. Набутий досвід, усталені традиції полінаціонального регіону стали підмогою в налагодження нових підходів, інноваційних форм транскордонної співпраці.