Реалізація концепту «одужання» в українській, англійській та німецькій мовах

Abstract

Дослідження присвячене комплексному зіставному аналізу мовних засобів вербалізації концепту «одужання» в українській, англійській та німецькій лінгвокультурах. Актуальність роботи детермінована посиленням антропоцентричної парадигми в сучасному мовознавстві, а також зростанням наукового інтересу до мовної репрезентації ментальних процесів, пов'язаних зі здоров'ям людини. Системне зіставлення способів об'єктивації зазначеного концепту в генетично споріднених (англійська, німецька) та неспорідненій (українська) мовах відкриває перспективи для глибшого розуміння національно-культурної специфіки світосприйняття різних соціумів. Методологічну основу роботи становлять як загальнонаукові методи аналізу та синтезу, так і спеціальні лінгвістичні підходи, що забезпечило комплексність та об'єктивність отриманих результатів. Провідними є описовий метод, метод концептуального аналізу для моделювання семантичної структури концепту, компонентний аналіз для виявлення диференційних сем, а також порівняльний метод для зіставлення мовних одиниць у трьох лінгвокультурах. Важливим інструментом став корпусний підхід, що передбачав залучення даних збалансованих національних корпусів: Британського національного корпусу (BNC), корпусу німецької мови DeReKo (Deutsches Referenzkorpus) та Генерального регіонально анотованого корпусу української мови (ГРАК). Інтеграція цих методів уможливила проведення кількісного та якісного аналізу лексичних одиниць, що номінують концепт «одужання», ідентифікацію культурно-специфічних метафор та верифікацію висновків на основі емпіричного матеріалу. Проведене дослідження доводить, що за універсальним біологічним процесом відновлення здоров'я приховані глибокі національно-культурні відмінності, зафіксовані в лексико-семантичних системах трьох мов. Мовна репрезентація цього складного ментального конструкту виходить далеко за межі суто медичної термінології та відображає фундаментальні ціннісні установки соціумів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексний зіставний аналіз вербалізації концепту «одужання», виявлено його ядро та периферію, описано спільні та відмінні когнітивні ознаки й метафоричні моделі. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх використання в лексикографічній практиці, у викладацькій діяльності, а також у практиці перекладу медичної та психологічної літератури. This research presents a comprehensive comparative analysis of linguistic means for verbalizing the concept of "recov-ery" in Ukrainian, English, and German linguocultures. The study's relevance stems from the strengthening anthropocen-tric paradigm in contemporary linguistics and growing scholarly interest in how languages represent mental processes related to human health. By systematically comparing this concept's objectification in two genetically related languages (English and German) and one unrelated language (Ukrainian), the study reveals new perspectives on how different soci-eties conceptualize health and healing. Research Methods. The methodological framework combines general scientific methods with specialized linguistic approaches to ensure comprehensive and objective results. The study employs four primary methods: descriptive analy-sis, conceptual analysis for modeling semantic structure, componential analysis for identifying differential semes, and comparative analysis for contrasting linguistic units across the three cultures. A corpus-based approach provided essential empirical data through three balanced national corpora: the British National Corpus (BNC), the German Reference Corpus (DeReKo), and the General Regionally Annotated Corpus of Ukrainian (GRAC). This integrated methodology enabled both quantitative and qualitative analysis of recovery-related lexical units, identification of culture-specific metaphors, and empirical validation of findings. This research reveals that the universal biological process of health restoration conceals profound cultural differences encoded in each language's lexical-semantic system. The linguistic representation of recovery extends beyond medical terminology to reflect fundamental societal values and worldviews. The study's innovation lies in its comprehensive com-parative analysis of recovery concept verbalization, systematically mapping its core and periphery while identifying shared and distinct cognitive features. These findings have practical applications in lexicography, language pedagogy, and the translation of medical and psychological texts.