Теоретичні засади забезпечення безпеки особи, яка погодилася на засадах конспірації надавати свою допомогу правоохоронним органам в Україні

Abstract

Негласне співробітництво правоохоронним органам за своєю сутністю є діяльністю небез-печною, насамперед для особи, яка погодилася надавати свою допомогу у виконанні завдання оперативно-розшукової діяльності та кримінального провадження. Саме тому у багатьох розвинених країнах наявні спеціальні програми із захисту таких осіб. В Україні це становить серйозну проблему, оскільки питання безпеки особі, яка погодилася на засадах конспірації надавати свою допомогу правоохоронним органам законодавчими і підзаконними актами урегульовано недо-статньо повно. Окрім того, для розробки відповідних змін і доповнень до законодавства, створен-ня нових нормативно-правових актів бракує наукового підґрунтя. Тож своє завдання вбачаємо у розробці теоретичних засад забезпечення безпеки негласного співробітництва в Україні.Метою статті є розробка теоретичних засад забезпечення безпеки особі, яка погодилася на засадах конспірації надавати свою допомогу правоохоронним органам в Україні.Реалізація поставленої мети передбачає вирішення низки завдань: 1) визначення основних нормативно-правових положень, що регламентують та розумінні поняття «безпека», «забезпечення безпеки»; 2) розробка відповідних змін і доповнень до законодавства, створення нових нормативно-правових актів дослідження окремих ризиків економічної безпеки громадян, які пов’я-зані із зменшенням доходів під час дії воєнного стану; 3) аналіз та детальне визначення безпеки людини, включаючи до нього і більш виважену класифікацію видів такої безпеки; 4) проведення дослідження окремих механізмів державного регулювання рівня економічної безпеки громадян під час дії військового стану.У статті вперше розмежовуються заходи забезпечення безпеки особи, яка погодилася на засадах конспірації надавати свою допомогу правоохоронним органам на заходи запобігання виникнення загроз і заходи з їх подолання.Як висновок, запропоновано, що заходи подолання загроз особи у разі їх виникнення мають бути представлені не лише нормами Законів України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та «Про оперативно-розшукову діяльність», а й окремою главою КПК України «Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні та залучаються до виконання його завдань». Доповнення КПК України такою главою має здійснюватися з одночасним вдосконаленням і «синхронізацією» положень зазначених вище законів з нормами кримінального процесуального законодавства. За такою схемою можливе значне покращення стану законодавчого регулювання забезпечення безпеки різних категорій осіб, у тому числі й негласних працівників. Серед іншого, у зазначеній главі КПК України потрібно визначити: підстави для застосування заходів забезпечення безпеки; критерії реальності небезпеки (при цьому сам факт розголошення даних негласного працівника має вважатися достатнім критерієм); обов’язок слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в необхідних випадках приймати рішення про застосування вказаних заходів; процедуру їх застосування; суб’єктів, що мають вживати заходів. The legal regulation of ensuring the safety of individuals performing tasks related to operational and investigative activities within the framework of criminal proceedings is a matter of great concern. Informal cooperation with law enforcement agencies is inherently dangerous, particularly for the person who has agreed to assist in carrying out operational and investigative tasks. This is why many developed countries have special programs to protect such individuals. In Ukraine, however, this remains a serious problem, as the issue of ensuring the safety of individuals who have agreed to cooperate with law enforcement agencies under the principles of confidentiality is not adequately addressed by legislative and regulatory acts. Additionally, there is a lack of scientific foundation to develop appropriate changes and additions to the legislation or to create new normative legal acts.Therefore, the goal of this article is to develop theoretical principles to ensure the safety of individuals who have agreed, under the principles of confidentiality, to assist law enforcement agencies in Ukraine.The implementation of the set goal involves solving a number of tasks: 1) determining the basic legal provisions that regulate and define the concepts of «security» and «ensuring security»; 2) developing relevant amendments to legislation, creating new legal acts to research specific risks to citizens’ economic security associated with a decrease in income during the imposition of martial law; 3) analyzing and defining human security in detail, including a more nuanced classification of types of such security; 4) conducting research on individual mechanisms of state regulation of the level of citizens’ economic security during the imposition of martial law.The article, for the first time, distinguishes between measures to ensure the security of a person who has agreed, on the basis of conspiracy, to provide assistance to law enforcement agencies in preventing threats and measures to overcome them.As a conclusion, it is proposed that measures to overcome threats to individuals should be presented not only in the norms of the Laws of Ukraine «On ensuring the safety of persons involved in criminal proceedings» and «On operational-search activity», but also in a separate chapter of the Criminal Procedure Code of Ukraine «Ensuring the safety of persons involved in criminal proceedings and engaged in carrying out its tasks». The addition of the Criminal Procedure Code of Ukraine with such a chapter should be carried out with the simultaneous improvement and «synchronization» of the provisions of the above-mentioned laws with the norms of criminal procedural legislation. This scheme could lead to a significant improvement in the state of legislative regulation of the security of various categories of individuals, including covert employees. Among other things, the mentioned chapter of the Criminal Procedure Code of Ukraine should define: grounds for applying security measures; criteria for assessing the reality of the threat (in this case, the fact of disclosing the data of a covert employee should be considered a sufficient criterion); the obligation of the investigator, prosecutor, investigative judge, court to make a decision on the application of the specified measures in necessary cases; the procedure for their application; and the entities that should take security measures.