Когнітивні стратегії підтримки життєстійкості особистості в умовах невизначеності

Abstract

У статті досліджуються когнітивні стратегії, що забезпечують підтримку та відновлення життєстійкості особистості в умовах тривалих кризових станів та екстремальних навантажень. Проаналізовано роль когнітивного рефреймінгу, декатастрофізації та сенсотворення як ключових механізмів адаптації до ситуації хронічної невизначеності. Особлива увага приділяється трансформації сприйняття стресової події з «загрози» на «виклик», що дозволяє активувати внутрішні ресурси самодопомоги. Запропоновано комплекс практичних вправ (когнітивна карта контролю, планування коротких дистанцій), спрямованих на стабілізацію емоційного стану через раціоналізацію досвіду. Результати дослідження підтверджують, що цілеспрямоване використання когнітивних технік мінімізує ризики психологічної дезадаптації та сприяє посттравматичному зростанню особистості в умовах війни.