Правове регулювання земельних відносин на територіях природно-заповідного фонду у контексті забезпечення екологічних прав громадян в Україні

Abstract

У статті проаналізовано механізм правового регулювання земельних відносин на територіях природно-заповідного фонду України у чинному земельному та екологічному законодавстві України у контексті забезпечення екологічних прав громадян крізь призму кореляції земель природно-заповідного фонду з іншими категоріями земель та територіями природно-заповідного фонду. Зокрема, розмежову ються поняття: «землі природно-заповідного фонду», «землі лісогосподарського призначення», «землі водного фонду», «землі історико культурного призначення». Окрему увагу приділено співвідношенню понять «землі природно-заповідного фонду» та «територія природ но-заповідного фонду». Вказується на те, що питання співвідношення земель природно-заповідного фонду з іншими категоріями земель має надзвичайно велике не лише теоретичне, але й практичне значення для забезпечення екологічних прав громадян, лежить у площині співвідношення земельного та екологічного законодавства України щодо моделі правового регулювання земельних відносин на терито ріях природно-заповідного фонду. Територія природно-заповідного фонду є ширшим поняттям, ніж землі природно-заповідного фонду. Територія заповідного фонду пов’язана із таким поняттям, як «режим», який поширюється на ці території, та дотриманням природоохо ронного законодавства, а землі – із належним оформленням документів на право користування земельною ділянкою та дотриманням власне земельного законодавства. Сам факт утворення об’єкта природно-заповідного фонду не засвідчує факту утворення земель при родно-заповідного фонду. Адже до моменту утворення об’єкта природно-заповідного фонду, який охоплював ту чи іншу частину земель, ці землі мали відповідне цільове призначення і на тому чи іншому праві належали відповідним суб’єктам (або на праві власності, або на праві землекористування). Водночас незалежно від того, який правовий режим матимуть такі об’єкти і до якої категорії земель вони нале жатимуть, основний акцент має бути зроблено саме на збереженні, охороні та відновленні цих природоохоронних територій і об’єктів. The article analyzes the mechanism of legal regulation of land relations in the territories of the nature reserve fund of Ukraine in the current land and environmental legislation of Ukraine in the context of ensuring the environmental rights of citizens through the prism of correlation of lands of the nature reserve fund with other categories of lands and territories of the nature reserve fund. In particular, the following concepts are distinguished: lands of the nature reserve fund, lands of forestry purpose, lands of water fund, lands of historical and cultural purpose. Particular attention is paid to the relation between the concepts of “lands of the nature reserve fund” and “territory of the nature reserve fund”. It is pointed out that the question of the relation of lands of the nature reserve fund with other categories of land is extremely important, not only theoretical but also practical for ensuring the environmental rights of citizens, and lies in the plane of the relationship of land and environmental legislation of Ukraine on the model of legal regulation of land relations in the territories of the nature reserve fund. The territory of the nature reserve fund is a broader concept than the lands of the nature reserve fund. The territory of the reserve fund is related to the notion of regime extending to these territories and compliance with environmental legislation, and land to the proper registration of documents for the right to use the land and compliance with the land legislation. The very fact of the creation of the object of the nature reserve fund does not attest to the fact of formation of the lands of the nature reserve fund. After all, until the creation of the object of the nature reserve fund, which covered one or the other part of the land, these lands had a suitable purpose and in one or another right belonged to the respective entities (either ownership or land use rights). At the same time, no matter what legal regime these sites will have and what land categories they belong to, the main focus must be on the conservation, conservation and restoration of these protected areas and sites.